Справа № 500/9808/21
31 січня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 13.07.2006 та у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 13.07.2006;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.04.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах однак відповідач відмовив у її призначенні у зв'язку із відсутністю у неї необхідного страхового стажу.
Ухвалою судді від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
26.01.2022 представник відповідача подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що час неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною з 3-х до 6-ти років не зараховується до страхового стажу, оскільки страхові внески не сплачуються.
31.01.2022 позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому вказує, що нормами ст.181 КЗпП України чітко передбачено зарахування відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати як до загального так і до безперервного стажу роботи та до стажу роботи за спеціальністю.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд даної справи без її участі у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні. Щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.
Листом від 05.07.2021 року № 1900-0213-8/19819 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивача, що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 їй відмовлено у зв'язку із недостатнім страховим стажем. Зарахований відповідачем страховий стаж становив 21 років 11 місяців 02 днів.
23 вересня 2021 року позивач повторно звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 до якої додала додаткові документи.
Листами Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01.10.2021 № 1900-0213-8/29336 та від 25.10.2021 № 6347-6407/Ш-02/8-1900/21 повідомило позивача, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 їй відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як видно із вказаних листів, відповідачем не враховано до страхового стажу позивача період з 01 січня 2004 року по 13 липня 2006 року (догляд за дитиною до 6-ти років). Зарахований відповідачем страховий стаж становить 22 років 11 місяців 04 днів.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний вік для жінок, які народилися з 01 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року становить 53 роки. Страховий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць не менше 10 років.
Необхідний страховий стаж згідно п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 для жінок становить не менше 23 роки 06 місяців.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем пільговий стаж роботи позивача за списком №2 становить 10 років 02 місяці 15 днів. Поряд із цим страховий стаж, який зарахований відповідачем ОСОБА_1 , становить 21 років 11 місяців 02 днів.
Як зазначалося вище, відповідачем не зараховано до страхового стажу період з 01 січня 2004 року по 13 липня 2006 року (догляд за дитиною до 6-ти років).
Згідно записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 07.04.1986, ОСОБА_1 у період з 06.02.1995 по 13.07.2006 працювала в Тернопільському обласному комунальному протитуберкульозному диспансері (Тернопільський облтубдиспансер).
При цьому у період з 28.08.2000 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 6-ти років, що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з частиною шостою ст.179 КЗпП України, у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Тому з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що період з 01 січня 2004 року по 13 липня 2006 року під час перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років повинен бути зарахований до її страхового стажу.
Оскільки, позивач звернулася за призначенням пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку та при цьому мала достатній як страховий так і пільговий стаж для її призначення, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, а саме з 25 березня 2021 року.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування періоду з 01.01.2004 по 13.07.2006 до страхового стажу та у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2004 по 13.07.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25 березня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Баранюк А.З.