Справа № 500/7518/21
25 січня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Шостак Н.І.
представника позивача Дрозд О.В.,
представника відповідача Фреяк О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Петриківського обласного геріатричного пансіонату до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна Петриківського обласного геріатричного пансіонату до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення з 01 квітня 2021 року виплати на рахунок Петриківського обласного геріатричного пансіонату 75 відсотків пенсії з втрати годувальника, належної підопічному ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повернути Петриківському обласному геріатричному пансіонату 51870,72 грн на розрахунковий рахунок пансіонату безпідставно стягнутих грошових коштів;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь Петриківського обласного геріатричного пансіонату понесені збитки в розмірі 11550 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 13.07.2017 ОСОБА_1 було зараховано до списків підопічних Петриківського обласного геріатричного пансіонату та поставлено на всі види державного забезпечення.
Позивач зазначає, що згідно з даними Виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, що міститься в матеріалах особової справи ОСОБА_1 , підопічний потребує стороннього догляду, має першу групу «Б» інвалідності з дитинства, причиною якої було ураження опорно-рухового апарату та за даними відділу соціальних виплат Монастириської районної державної адміністрації з червня 1989 року ОСОБА_1 довічно було призначено державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства.
Позивач також вказує, що ОСОБА_1 перебуває у пансіонаті на повному державному забезпеченні, що передбачає надання підопічному комплексу соціально-побутових та медичних послуг, за надання яких органами соціального захисту та органами Пенсійного фонду України щомісячно перераховується на рахунок геріатричного пансіонату 75 відсотків соціальної допомоги та 75 відсотків пенсії підопічного, а решту 50 відсотків від вказаних грошових коштів пенсіонер отримує особисто на власні потреби.
Разом з тим, позивач вказує, що з 01 квітня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області припинило перерахунок 75 відсотків пенсійних коштів Петриківському обласному геріатричному пансіонату, передбачених на утримання ОСОБА_1 , а натомість розпочало виплату ОСОБА_1 належної йому пенсії по втраті годувальника - у 100 відсотковому розмірі. Також, відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 по 31.03.2021 та стягнуто з пансіонату в користь підопічного - грошові кошти в розмірі 51 870,72 грн.
Петриківський обласний геріатричний пансіонат звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовим листом, в якому просив надати роз'яснення щодо причин зміни виплати пенсії між підопічним ОСОБА_1 та пансіонатом в іншому, ніж передбачено законом, співвідношенні, на що відповідач повідомив, що з 01 серпня 2008 року ОСОБА_1 було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника за одного з батьків, а з 24 жовтня 2010 року органами Пенсійного фонду було проведено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, як дитині-сироті, визнаній особою з інвалідністю першої «Б» групи з дитинства.
Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення перерахунку на користь пансіонату 75 відсотків пенсії на утримання ОСОБА_1 та стягнення в користь підопічного з Петриківського обласного геріатричного пансіонату 51870,72 грн є протиправними, не ґрунтуються на нормах закону та підлягають припиненню, з огляду на що він звернувся із даним позовом в суд.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.11.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та вказує, що діти після 18 років, які стали інвалідами до 18 років, у разі призначення пенсії по втраті годувальника (діти-сироти) та які перебувають на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) мають право на отримання пенсії у 100-відсотковому розмірі.
ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю II групи з дитинства, з 01.08.2008 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника з врахуванням стажу батька - ОСОБА_2 . Починаючи з 24.10.2010 проведено перерахунок призначеної пенсії як дитині-сироті з врахуванням страхового стажу матері - ОСОБА_3 . Станом на 06.06.2017 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю І «Б» групи з дитинства.
З 13.07.2017 ОСОБА_1 знаходиться на повному державному утриманні в Петриківському геріатричному пансіонаті. Водночас, враховуючи вищенаведене, в ході розгляду звернення сестри ОСОБА_1 пенсійна справа приведена у відповідність до норм чинного законодавства та проведено перерахунок пенсії з 01.08.2017 із виплатою пенсії в розмірі 100% призначеної пенсії як дитині - сироті.
15.12.2021, через відділ документального забезпечення суду, від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 24.12.2021, суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив у справі судове засідання на 04.01.2022.
В судове засідання призначене на 04 січня 2022 року сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи.
Водночас, 30.12.2021, позивачем на адресу суду подано клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь в судовому розгляді справи уповноваженого представника.
Ухвалою від 04.01.2022, суд відклав судовий розгляд справи на 11.01.2022.
Судове засідання, призначене на 11.01.2022, суд відклав на 18.01.2022 у зв'язку з неявкою відповідача у справі.
В судовому засіданні, призначеному на 18.01.2022, суд оголосив перерву у розгляді справи до 25.01.2022 для надання позивачем доказів щодо стягнення коштів.
24.01.2022, через відділ документального забезпечення суду, надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву з додатками від сторони відповідача у справі.
У судовому засіданні від 25.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, та поясненнях наданих в ході розгляду справи, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - заперечила проти позову з мотивів викладених у відзивах на позовну заяву, додаткових пояснення, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів судової справи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2008 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника з врахуванням страхового стажу батька ОСОБА_2 - 13 років 07 місяців 26 днів. З 24.10.2010 проведений перерахунок призначеної пенсії, як дитині - сироті, з врахуванням страхового стажу матері ОСОБА_3 40 років 02 місяці 11 днів.
З 06.06.2017 ОСОБА_1 , визнано особою з інвалідністю І «Б» групи з дитинства.
Станом на 23.02.2021, сестрою ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , скеровано на адресу Пенсійного фонду України звернення, у якому вона повідомила, що відповідно до пункту 2.2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» її брату була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника як утриманцю померлих батьків після 18 років, як дитині, якій інвалідність була встановлена до досягнення 18 років. Водночас, під час виплати пенсії у нього відсутній статус дитини-сироти, а тому він отримує лише 25 відсотків призначеної пенсії. З огляду на що просила повідомити причини невиплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 100% (а не 25%).
З матеріалів справи слідує, що в ході розгляду вказаного звернення сестри ОСОБА_1 , його пенсійна справа приведена у відповідність до норм чинного законодавства та проведено перерахунок пенсії (з 01.08.2017) в розмірі 100% призначеної пенсії, як дитині - сироті. Нараховану доплату до пенсії в результаті проведених перерахунків ОСОБА_1 в сумі 59540,76 грн включено у виплатні відомості на квітень 2021 року.
Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що починаючи з 13.07.2017 ОСОБА_1 знаходиться на повному державному утриманні в Петриківському обласному геріатричному пансіонаті, що передбачає надання підопічному комплексу соціально-побутових та медичних послуг, за надання яких органами соціального захисту та органами Пенсійного фонду України щомісячно перераховувались на рахунок геріатричного пансіонату 75 відсотків соціальної допомоги та 75 відсотків пенсії підопічного, а решту 50 відсотків від вказаних грошових коштів пенсіонер отримував особисто на власні потреби.
З 01.04.2021 відповідач здійснює виплату ОСОБА_1 належної йому пенсії по втраті годувальника у 100 відсотковому розмірі, а не у співвідношенні 75% - пансіонат /25% - підопічний, а також провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 по 31.03.2021 та стягнуто з пансіонату в користь підопічного 51870,72 грн.
Позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно припинило перерахунок на користь пансіонату 75 відсотків пенсії на утримання ОСОБА_1 та здійснило стягнення в користь підопічного з Петриківського обласного геріатричного пансіонату 51870,72 грн оскільки, він, отримуючи пенсію по втраті годувальника - не є дитиною-сиротою, а тому підстав для виплати належної йому пенсії у 100% розмірі - немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 48 Закону № 1058 під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії.
Якщо у пенсіонера, який перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії - самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї.
Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім'ї відповідно до частин першої і другої цієї статті, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки.
Також, статтею 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
Пунктом 4 статті 48 Закону №1058 передбачено, що дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.
Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перераховується на банківський рахунок установи, де ця дитина перебуває на повному державному утриманні, і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.
У пункті 5 статті 48 Закону №1058 вказано, що виплата пенсії з урахуванням положень цієї статті здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому пенсіонер зарахований на повне державне утримання.
У пункті 2 статті 37 Закону №1058 передбачено, що дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Відповідно до статті 48 Закону № 1058 та інших нормативно-правових актів Кабінет Міністрів України постановою від 04.03.2004 № 269 затвердив Порядок перерахування Пенсійним фондом України або органами праці та соціального захисту населення коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні та їх використання (далі - Порядок № 269).
Так, згідно з пунктом 1 згаданого Порядку № 269 він (Порядок) визначає механізм перерахування Пенсійним фондом України коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та порядок їх використання.
Відповідно до Порядку № 269, зокрема, передбачено, що адміністрація інтернату (пансіонату) надсилає у триденний строк після взяття особи на повне державне утримання органам Пенсійного фонду України за місцем перебування особи в них на обліку та за місцезнаходженням установи відповідне повідомлення: письмову заяву особи про перерахування установі різниці (між сумою призначеної їй пенсії та сумою пенсії, яка виплачується такій особі і непрацездатним членам її сім'ї відповідно до частини першої та другої та абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону № 1058, - органові Пенсійного фонду України; між розміром призначеної державної соціальної допомоги інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам і розміром державної соціальної допомоги, яка виплачується таким особам відповідно до частини першої і четвертої статті 13 Закону № 2109, - органові праці та соціального захисту населення; довідку про вартість утримання особи в установі.
Орган Пенсійного фонду України або орган праці та соціального захисту населення за місцем перебування в них особи на обліку надсилає у десятиденний строк після надходження від установи повідомлення про взяття особи на повне державне утримання органові Пенсійного фонду України або органові праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи пенсійну (особову) справу такої особи.
На підставі документів, що надійшли відповідно до Порядку № 269, видається у п'ятиденний строк за місцезнаходженням установи: органом Пенсійного фонду України - розпорядження з визначенням суми, яку необхідно виплатити особі і непрацездатним членам її сім'ї відповідно до частини першої та другої та абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону № 1058, і суми, яку необхідно перерахувати установі згідно з частиною третьою та четвертою статті 48 зазначеного Закону; органом праці та соціального захисту населення - розпорядження з визначенням суми, яку необхідно виплатити інваліду з дитинства та дитині-інваліду відповідно до частини першої і четвертої статті 13 Закону № 2109, і суми, яку необхідно перерахувати установі згідно з частиною другою і четвертою статті 13 зазначеного Закону. Після видачі зазначених розпоряджень орган Пенсійного фонду України або орган праці та соціального захисту населення робить відповідний запис у пенсійній (особовій) справі особи і до 20 числа місяця, за який провадиться виплата, перераховує кошти установі.
Перерахування коштів установі починається з 1 числа наступного місяця і здійснюється на підставі платіжних доручень, до яких додається список осіб, які подали заяви про таке перерахування, за формою згідно з додатком. Якщо зазначена заява відкликається, перерахування коштів установі припиняється з 1 числа наступного місяця.
У разі зміни в установленому порядку розміру пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться перерахунок сум, які необхідно виплатити особі та перерахувати установі.
Адміністрація установи у разі: перебування особи на канікулах, на лікуванні тощо - надсилає у триденний строк з дати вибуття особи повідомлення із зазначенням такої дати та дати її повернення органові Пенсійного фонду України або органові праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи, який видає розпорядження про припинення перерахування частини пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам установі за весь період відсутності особи (з дати вибуття до дати повернення включно) з подальшою їх виплатою особі в установленому порядку; переведення особи до іншої установи - надсилає у триденний строк із дати переведення особи повідомлення із зазначенням такої дати органові Пенсійного фонду України або органові праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи, який видає розпорядження про припинення перерахування частини пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам установі з наступного дня після переведення з подальшою їх виплатою в установленому порядку; самовільного вибуття особи з установи - надсилає у триденний строк із дати вибуття особи органові Пенсійного фонду України або органові праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи, який видає розпорядження про припинення перерахування частини пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам установі з наступного дня після вибуття з подальшою їх виплатою в установленому порядку; смерті особи - повертає органові
Пенсійного фонду України або органові праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи частину пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам, починаючи з дня, що настає за днем смерті особи.
Судом встановлено, що відповідно до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України №8720/0/14-05/02-6 від 28.11.2005 діти після 18 років, які стали інвалідами до 18 років, у разі призначення пенсії по втраті годувальника (діти-сироти) та які перебувають на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) мають право на отримання пенсії у 100-відсотковому розмірі.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника як утриманцю померлих батьків після 18 років, як дитині, інвалідність якій була встановлена до досягнення 18 років (особа з інвалідністю з дитинства першої групи «Б»).
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , не отримав статус дитини-сироти, у передбаченому законом порядку та є особою з інвалідністю з дитинства.
В той же час, ознайомившись із матеріалами судової справи суд дійшов до переконання, що становище ОСОБА_1 , як особи, що отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника (смертю батька та матері) за умови що він є особою з інвалідністю з дитинства першої групи «Б», - надає йому право на повне державне забезпечення на правах дитини-сироти та, як наслідок, - право на отримання пенсії у 100-відсотковому розмірі у відповідності до приписів пункту 4 статті 48 Закону №1058, оскільки смерть обох батьків, які були годувальниками особи з інвалідністю з дитинства - є тими обставинами, які свідчать в користь того, що така особа (дитина) не має батьківського піклування.
Суд в межах розгляду даної справи дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо виплати ОСОБА_1 з 01.04.2021 пенсії по втраті годувальника у 100-відсотковому розмірі, як особі з інвалідністю, що настала до 18 років, та яка перебуває на повному державному утриманні у Петриківському геріатричному пансіонаті, - є правомірними та такими що відповідають фактичному становищу підопічного - ОСОБА_1 ..
Відтак, здійснюючи виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника у 100 відсотковому розмірі, як особі з інвалідністю, що настала до 18 років відповідач забезпечив йому право на отримання передбаченої законом соціальної виплати та мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії, з огляду на що суд вважає, що такі дії відповідача ґрунтується на Законі, а в задоволенні позовних вимог пансіонату - слід відмовити в повному обсязі.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позовних вимог Петриківського обласного геріатричного пансіонату до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 31 січня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Петриківський обласний геріатричний пансіонат (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03562589);
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
третя особа:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Головуючий суддя Мірінович У.А.