про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року Київ № 320/1716/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області про визнання бездіяльності протиправної щодо ненарахування та невиплати з 10.07.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання здійснити з 10.07.2021 перерахунок, нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному вищевказаною статтею Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує,зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, суд констатує їх невідповідність положенням ст.ст.160,161 КАСУ у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху із наданням заявниці десятиденного строку для усунення його недоліків шляхом подання оновленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній кінцевої дати спірного періоду вимог п.1-2 прохальної частини позовної заяви.
Крім цього, при зверненні до суду ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір.
З огляду на що, суд зазначає наступне:
за приписами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір"(далі - ЗУ №3674-VI).
На підставі абз.1 ч.1 ст.3 ЗУ №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2022 року, становить 2 481,00 гривень.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, у прохальній частині заяви ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, відтак при зверненні до суду їй необхідно було оплатити судовий збір у розмірі 1984,8 грн., за дві вимоги немайнового характеру.
Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 було подане клопотання про відстрочення від сплати судового збору з тих мотивів, що доходи позивачки станом на 1 квартал 2020 по 1 квартал 2021 у неї відсутні, а тому сплата судового збору ставить її у скрутне матеріальне становище.
Розглянувши доводи клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке:
відповідно до ст.133 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма кореспондується із ст.8 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування, пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість чи утруднення в здійсненні оплати судового збору покладається на позивача (заявника).
Конституцією України у статті 129 визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Перевіривши матеріали позовної заяви та наведені позивачкою доводи, суд вважає їх такими, що не дають достатніх підстав для відстрочення від сплати судового збору ураховуючи наступне:
Надана позивачкою довідка територіального органу Пенсійного фонду про розмір одержаних нею пенсійних виплат та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не можуть бути єдиними належними доказами на підтвердження розміру річного доходу позивачки - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Крім того, вищезазначені довідки не є достатніми доказами підтвердження тяжкого майнового стану ОСОБА_1 щодо неможливості оплатити нею судового збору, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявниці відносно існування інших джерел матеріального забезпечення своїх потреб, в тому числі, і за рахунок сукупного доходу сім'ї та одержання разових та регулярних виплат майнового характеру, зокрема від грошових вкладів, нерухомого та рухомого майна, компенсаційних виплат тощо.
Адміністративні справі із соціальних спорів у Київському окружному адміністративному суді складають 90% від всіх інших справ, при цьому всі заявники є або пенсіонерами, або соціально вразливими категоріями громадян та сплачують судовий збір на загальних засадах. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі.
Таким чином, виходячи із принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та, беручи до уваги те, що факт малозабезпеченості позивачки документально не підтверджено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання щодо відстрочення від сплати судового збору.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1984,8 гривень.
Ураховуючи вищезазначене та з огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені неналежним чином, чого вимагає КАСУ, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху та, керуючись ст.ст.133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАСУ, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.