про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року м. Київ № 320/1195/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась військова частина НОМЕР_1 з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 168 995,45 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями абзацу другого частини другої цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У позовній заяві позивач зазначив, що 06 лютого 2018 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №390 про результати службового розслідування за фактом відсутності майна зв'язку закріпленого за 1 гаубичним самохідно-артилерійським дивізіоном покласти на старшого лейтенанта ОСОБА_1 на суму 56100,00 грн.
Додатково позивач вказав, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2018 року №951 про результати службового розслідування за фактом нестачі майна в 1 ГСАДн притягнуто до матеріальної відповідальності начальника зв'язку - командира взводу управління 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону старшого лейтенанта ОСОБА_1 на суму 1446,28 грн.
04 липня 2018 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2048 про результати службового розслідування за фактом втрати майна зв'язку, стягнуто з начальника зв'язку - командира взводу управління 1-го гаубичного самохідно- артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 на суму згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 1995 року №880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» в трикратному розмірі 51656,52 грн. Згідно службового розслідування було встановлено, що під час перевірки майна зв'язку у взводі управління ІГСАДн 02.06.2018 року було виявлено факт недостачі майна, яке було отримано старшим лейтенантом ОСОБА_1 .
Позивач вказав, що 16 грудня 2019 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №379 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , звільнено наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 30 листопада 2018 року №334 у запас відповідно до п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «е» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду). Після звільнення відповідач добровільно не сплачує матеріальну шкоду, тому виникла необхідність звернутися до суду.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що у проміжок часу, зокрема лютого - липня 2018 року було прийнято накази у яких відображено відомості щодо притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , відтак фактично командир військової частини був обізнаний про порушення прав військової частини.
Також з матеріалів справи слідує, що 16 грудня 2019 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №379 старшого лейтенанта ОСОБА_2 звільнено зі служби з лав Збройних Сил України.
При цьому, з даним позовом до суду військова частина НОМЕР_1 звернулася 31.12.2021 що підтверджується відомостями відбитку штемпелю на конверті у якому надійшов позов до суду. Враховуючи ту обставину, що на протязі лютого-липня 2018 року було прийнято накази, якими притягнуто відповідача до матеріальної відповідальності, суд зазначає, що строк звернення позивача до суду з вимогою про стягнення коштів з ОСОБА_1 пропущено, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, а зі змісту позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки може бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.