про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року м. Київ № 320/1196/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась військова частина НОМЕР_1 з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 28 233, 74 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями абзацу другого частини другої цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У позовній заяві позивач зазначив, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1387 від 30 серпня 2005 року про результати документальної перевірки служби ПММ військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі, з урахуванням кратності на суму 4878,99 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №335 від 20.02.2006 року, про результати перевірки наявності матеріальних засобів служби ПММ у підрозділах 1 механізованого батальйону, притягнуто до матеріальної відповідальності відповідача на суму 2025,65 грн. з урахуванням кратності складає 6076,95 грн.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2006 року, про відшкодування збитків по факту виявленої нестачі матеріальних засобів під час прийому посади начальником штабу 1 механізованого батальйону майором ОСОБА_2 , виявлена нестача майна. Вказана нестача виникла через порушення вимог ст. ст. 119,120 Статуту внутрішньої служби ЗСУ старшим лейтенантом ОСОБА_1 , який не стежив за наявністю і правильною експлуатацією, збереженням і обслуговуванням техніки, озброєння, спорядження, речового та іншого майна у взводі і своєчасно не проводив їх огляд і перевірку наявності. Відповідача притягнуто до повної матерпіальнеої відповідальності на суму 17277,00 грн.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що у проміжок часу, зокрема серпні 2005 - червня 2006 року було прийнято накази у яких відображено відомості щодо притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , відтак фактично командир військової частини був обізнаний про порушення прав військової частини.
При цьому, з даним позовом до суду військова частина НОМЕР_1 звернулася 31.12.2021 що підтверджується відомостями відбитку штемпелю на конверті у якому надійшов позов до суду. Суд зазначає, що строк звернення позивача до суду з вимогою про стягнення коштів з ОСОБА_1 пропущено, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, а зі змісту позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки може бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.