про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2021 року м. Київ Справа № 320/17528/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
до третя особа: Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,
провизнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.06.2021 ВП № 63428110 про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пунктів 2, 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються відомості щодо сторін та інших учасників справи, серед яких, зокрема: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивачем заявлено у позовній заяві одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 908,00 грн.
Разом з тим позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
При цьому позивач наполягає на відсутності підстав для сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовних заяв про оскарження рішень органу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження.
Вказані обставини, на думку позивача, підтверджуються висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 у цивільній справі № 589/6044/2013.
Разом з тим вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки правова позиція, викладена Верховним Судом у наведеній вище справі, ухвалена за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а відтак не може бути застосована як підстава для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.12.2020 в адміністративній справі № 360/2899/20.
Крім того, як вже зазначалось судом вище, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 25.06.2021 ВП № 63428110 про закінчення виконавчого провадження, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який в силу приписів пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, є органом державної виконавчої служби.
Водночас в якості відповідача позивачем визначено Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та не конкретизовано, які саме рішення, дії чи бездіяльність вказаного суб'єкта владних повноважень позивач оскаржує у межах даного позовного провадження, а також не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує ці вимоги.
Судом також встановлено, що у позовній заяві тимчасовим місцем реєстрації позивача визначено наступну поштову адресу: АДРЕСА_1 .
При цьому жодних належних та допустимих доказів (зокрема, належним чином засвідчених копій сторінок паспорту громадянина України, з даних якого можливо встановити місце реєстрації позивача, довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи або довідки внутрішньо переміщеної особи) стосовно реєстрації позивача за вказаною адресою суду не надано.
Оригінал або належним чином засвідчена копія оскаржуваного рішення в матеріалах, доданих до позовної заяви, також відсутні.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: оригіналу або належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови відповідача, а у разі її відсутності - клопотання про її витребування; оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн; доказів реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 ; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пунктів 2, 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення відповідача у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення іншим учасникам справи.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.