ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" лютого 2022 р. справа № 300/4397/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно; зобов'язати Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 30.09.2014 по 01.11.2017 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) № 329 від 01.11.2017 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення у зв'язку із закінченням строку дії контракту. Позивач зазначив, що за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 01.11.2017 відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . На звернення позивача від 14.06.2021 з вимогою нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017, відповідач жодної відповіді не надав. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 01.11.2017, оскільки виплата індексації грошового забезпечення передбачена частиною третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами.
Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ухвалу від 26.08.2021 про відкриття провадження отримало 04.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Строк на подання відзиву на позов закінчився 19.11.2021. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 20.01.2022 суд витребував у відповідача особові картки на виплату грошового забезпечення за весь час проходження ОСОБА_1 військової служби у В.ч НОМЕР_1 : за період з 30.09.2014 по 01.11.2017, та докази нарахування і виплати позивачу за вказаний період індексації грошового забезпечення.
Відповідач частково виконав ухвалу суду від 20.01.2022: надав суду картки особового рахунку на виплату грошового забезпечення за 2016-2017 роки.
За правилами частини шостої статті 162 КАС України уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке:
ОСОБА_1 з 30.09.2014 проходив військову службу в Західному територіальному управлінні Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 27.12.2011 (а.с. 12-14).
З 01.11.2017 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі наказу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) № 329 від 01.11.2017 (а.с. 11).
ОСОБА_1 14.06.2021 звернувся до відповідача із вимогою нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 (а.с. 15-118).
Також 08.07.2021 позивач направив Західному територіальному управлінні Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) заяву з реквізитами банківського рахунку для зарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 (а.с. 19-20).
Відповідач не надав жодної відповіді за результатом розгляду заяв ОСОБА_1 від 14.06.2021 та від 08.07.2021.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 01.11.2017, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з таких мотивів та норм права:
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Так, частиною першою статті 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Згідно частини другою статті 6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 в редакції, чинній з 01.01.2016 по 01.11.2017 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, які застосовується з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби
Пунктом 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду:
“ […] 24. Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. 25. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. 26. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17. 27. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 28. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що у 2016 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі […]”, постанова від 23.10.2019 у справі №825/1832/17; “ 32. […] Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. 33. Також Верховний Суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин”, постанова від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.09.2014 по 01.11.2017 проходив військову службу в Західному територіальному управлінні Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно копій карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення в 2016 та 2017 роках відповідач в період з 01.01.2016 по 01.11.2017 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, окрім січня, липня-грудня 2016.
Доказів протилежного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, суду не подав.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не подав суду доказів щодо наявності в нього поважних причин, які позбавили його можливості подати суду відзив на позов та докази в підтвердження нарахування та виплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення за весь період з 01.01.2016 по 01.11.2017.
Відповідно до Протоколу 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Кечко проти України” (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
В постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, Верховний Суд зробив висновок про те, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору.
Отже, на переконання суду, оскільки індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовця є однією з державних гарантій щодо оплати праці, тому вона підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті і не повинна ставитися в залежність від бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідач всупереч вимогам Законів № 2011-XII, № 1282-XII та Порядку № 1078 не провів в повному обсязі нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 01.11.2017. Оскільки відповідач такі дії не вчинив належно, то суд кваліфікує цю ситуацію як протиправну бездіяльність відповідача.
Системний аналіз приписів Закону № 1282-XII та Порядку № 1078, на думку суду, дає підстави для висновку про те, що обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Отже, нарахування суми індексації за певний період, належить до дискреційних повноважень Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.
Між сторонами немає спору щодо сум нарахованої та виплачених індексації грошового забезпечення у вказаному спірному періоді.
Суд вважає належним способом захисту прав позивача спонукання/зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно, з вирахуванням вже виплачених у вказаному періоді сум індексації грошового забезпечення.
Суд враховує, що саме такий спосіб захисту прав колишніх військовослужбовців визнав належним та ефективним Верховний Суд, розглядаючи як суд першої інстанції зразкову справу № 620/4218/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81798649), а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 жовтня 2018 року;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 22 жовтня 2018 року.
Аналогічний підхід є усталеним в практиці Верховного Суду як суду касаційної інстанції при перевірці рішень судів у спорах щодо невиплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям (про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за певний період).
У цій справі суд дав оцінку протиправній бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за охоплений позовними вимогами період і, з метою відновлення прав позивача, приймає рішення зобов'язального характеру. На виконання цього рішення суду відповідач, нараховуючи індексацію грошового забезпечення позивача, також повинен здійснити нарахування/утримання/сплату передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, подати відповідну звітність в контролюючі органи (ДПС України, ПФ України) щодо суми виплаченого фізичній особі доходу.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) належить задовольнити: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 01.11.2017 та зобов'язати Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно, з вирахуванням вже виплачених у вказаному періоді сум індексації грошового забезпечення.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом, то суд звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, суд дійшов висновку про те, що нема підстав для розподілу судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Задоволити позов ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ).
Визнати протиправною бездіяльність Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно.
Зобов'язати Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код - 25575767, вулиця Стрийська, 146, місто Львів, 79026) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2017 включно, з вирахуванням вже виплачених у вказаному періоді сум індексації грошового забезпечення.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Західне територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), ідентифікаційний код - 25575767, вулиця Стрийська, 146, місто Львів, 79026.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.