ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" лютого 2022 р. справа № 300/8697/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
29.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати на день звільнення компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період 2014-2018 років; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною 4 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702, за період з 2014 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13.10.2018.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.18-19).
24.01.2022 на адресу суду від представника Західного територіального управління Національної гвардії України надійшло клопотання від 21.01.2022 про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.22). Вказана заява мотивована тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про порушення своїх прав позивач був обізнаний в день його звільнення зі служби, а саме 12.10.2018.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, згідно частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Наведений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18 (адміністративне провадження Пз/9901/4/19) від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як наслідок, заявлене Західним територіальним управлінням Національної гвардії України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 122, 123, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні клопотання Західного територіального управління Національної гвардії України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.