07 лютого 2022 року Справа № 280/1806/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до ГУ ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач-1), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
скасувати вимогу відповідача-2 від 20.11.2018 про сплату боргу недоїмки № Ф-52441-56 на загальну суму 15819,54 грн. по єдиному соціальному внеску;
визнати протиправними дії відповідачів з нарахування недоїмки зі сплати та зобов'язання відповідача-1 виключити запис такого нарахування з особового податкового рахунку позивача у сумі 26539,26 грн., з урахуванням скасованої вимоги № Ф-52441-56 від 14.08.2019.
Крім того, просить суд, стягнути витрати на надання правової допомоги у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 2 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абзац 4 частина 14 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 8 частина 4 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 9 частина 4 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-52441-56 від 20.11.2018, однак з даним позовом позивач звернувся до суду 17.01.2022, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому його позов надійшов до суду, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимоги.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, причини пропуску строку не наведені.
При цьому, якщо такий строк не було пропущено, позивачу слід надати суду відповідні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної вимоги.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовної заявою, яка містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а саме:
- вимога майнового характеру: скасувати вимогу відповідача-2 від 20.11.2018 про сплату боргу недоїмки № Ф-52441-56 на загальну суму 15819,54 грн. по єдиному соціальному внеску;
- вимога немайнового характеру: визнати протиправними дії відповідачів з нарахування недоїмки зі сплати та зобов'язання відповідача-1 виключити запис такого нарахування з особового податкового рахунку позивача у сумі 26539,26 грн., з урахуванням скасованої вимоги № Ф-52441-56 від 14.08.2019.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 1984,80 грн., проте позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., що є меншим ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області, до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), визнання протиправних дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
доказів в підтвердження дати отримання оскаржуваної вимоги, які свідчать про своєчасне звернення до суду, або заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом у разі пропуску зазначеного строку із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску;
документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м. Зап. Дніпров./ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», призначення платежу - *;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Зазначений документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.С. Духневич