07 лютого 2022 року Справа № 280/1882/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн., проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».
Щодо посилань позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору, як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя зазначає наступне.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Так позивачем не долучено до позовної заяви документу (посвідчення) на підтвердження статусу особи учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Герої України та набуття вказаної пільги..
Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
В свою чергу, під час звернення до суду позивач вимог про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону №3551-XII не заявляв, а відповідно справа не пов'язана з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.
Суддя зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору є не лише наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а і те, що справа стосується порушення його прав саме як учасника бойових дій.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 19.10.2020 по справі №240/934/20.
Також, подібна правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, від 12.02.2020 №545/1149/17, від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20, які враховуються судом під час ухвалення рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що:
"вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12,22 Закону № 3551-XII".
Також суддя враховує ухвалу Верховного суду від 28.07.2021 по справі №120/7110/20-а, в якій зазначено наступне:
«При цьому, колегія суддів зазначає, що пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами».
Крім того, аналогічний підхід застосовано і в ухвалі Верховного Суду від 06.09.2021 по справі №380/5811/20 адміністративне провадження №К/9901/30401/21.
З огляду на підстави та предмет, позовна заява позивача стосується питання зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, але не стосується прав, пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача саме як учасника бойових дій.
Суддею не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою.
Щодо посилань позивача на п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Суддя зазначає, що до позову надано довідку МСЕК №094200 від 11.11.2003 відповідно до якої позивач є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з проходженням війкової служби), з якої не вбачається, що позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або прирівняний до них у встановленому порядку та має відповідну пільгу передбачену п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», або під будь-який інший пункт ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, доказів та/або обґрунтувань з приводу того, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи або учасником бойових дій, матеріали позовної заяви не містять.
Отже, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви немає.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 992, 40 грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 992, 40 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова