31 січня 2022 року Справа № 280/9856/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Південного територіального управління Національної гвардії України (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2003 року по 18.04.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 року по 18.04.2018;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно, всупереч вимогам закону, не проведено індексацію грошового забезпечення та не здійснено відповідні виплати. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із гарантій щодо оплати праці, зокрема, військовослужбовців, передбаченою законодавством. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 25.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
19.11.2021 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 29.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та проведення судового засідання. Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№1092 від 06.01.2022), відповідно до якого зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 26.12.2014 по 18.04.2018. При цьому у період з березня 2003 по грудень 2014 позивач проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. Таким чином, Національна гвардія України не може нести відповідальність за протиправні дій Внутрішніх військ України. Штатний розпис (штати або посади) ВЧ НОМЕР_2 НГУ затверджено наказом командувача Національної гвардії України від 17.10.2014 за №365 «Про затвердження штатів військових частин Національної гвардії України», тобто створено нові посади у ВЧ НОМЕР_2 НГУ. Місяць, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовця, є базовим при проведенні індексації. В зв'язку із реорганізацією та веденням нового штату у ВЧ НОМЕР_2 НГУ наказом командувача Національної гвардії України від 26.12.2014 за №159о/с, позивач був призначений на посаду «начальника режимно-секретної групи». Твердження позивача, що базовим місяцем в його випадку слід вважати січень 2008 року є безпідставні. На січень 2008 року не існувало Національної гвардії України. На протязі 2015, 2016, 2017 та 2018 років постійно змінювалось грошове забезпечення позивача у бік підвищення за рахунок його постійних складових. При вивченні особистих карток на грошове забезпечення позивача за 2014 2015, 2016, 2017, 2018 роки вбачається постійне підвищення сум грошового забезпечення. Дані фактори враховувалися фінансовим відділенням при нарахуванні індексації. Твердження позивача про не нарахування індексації є безпідставне. Розрахунки індексації грошового забезпечення додані до позовної заяви є безпідставними та являються підтасовкою цифр для збільшення позовних вимог. Питання застосування базового місяця при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки права позивача в цьому питанні не є порушеними. Повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі визначення базовою місяця, покладаються на відповідача як орган, яким виплачувалось грошове забезпечення. Визначення та нарахування суми індексації за певний період належить до дискреційних повноважень відповідача. У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , з 04.01.2000 по 18.04.2018 проходив військову службу.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2003 по 18.04.2018.
Листом Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 17.09.2021 позивачу відмовлено у виплаті індексації грошового забезпечення.
Крім того позивач зазначає, що відповідно до статті 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, починаючи з березня 2003 позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
В силу приписів статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині другій статті 9 Закону №2011-ХІІ зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
В Преамбулі Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Як зазначено у статті 1 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
У статті 2 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено: «Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: … оплата праці (грошове забезпечення); … Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення».
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»).
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (частина перша статті 5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»).
Згідно з частиною другою статті 5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У пункті 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого 17.07.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1078 (надалі - «Порядок проведення індексації грошових доходів населення»), зазначено: «1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. … Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». …».
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»).
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Враховуючи наведені норми права суд вважає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд зауважує, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення індексації. Відповідач зазначає фактично лише про те, що у межах коштів ВЧ НОМЕР_2 НГУ, передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону України від 03.07.1991 за №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», не обмежує проведення, передбачених чинними нормами права, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Роз'яснення Міністерства соціальної політики України не є нормативно-правовими актами, а тому не можуть встановлювати порядок нарахування та/або припинення виплат індексації грошового забезпечення.
Посилання відповідача на неможливість проведення індексації грошових доходів за минулі періоди часу є безпідставними, оскільки така індексація позивачу не проведена з вини саме відповідача, а тому останній і повинен забезпечити її проведення та віднайти такий механізм.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, тобто військовими частинами.
Право позивача на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення підлягає захисту за час проходження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_2 НГУ у період з березня 2003 по 18.04.2018.
Аналогічне застосування норм права здійснено: Верховним Судом у постановах від 12.12.2018 у справі №825/874/17 (адміністративне провадження №К/9901/17256/18), від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 (адміністративне провадження №К/9901/12055/19); Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 07.08.2019 у справі №1140/3491/18, від 18.06.2019 у справі №340/36/19.
Предметом спору не є конкретні розміри індексації грошового забезпечення.
Матеріали справи не містять доказів нарахування відповідачем у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2003 по 18.04.2018, але виплату не у повному розмірі.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Суд вважає передчасною позовну вимогу щодо зобов'язання ВЧ НОМЕР_2 НГУ нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, оскільки передусім підлягає вирішенню питання взагалі наявності у позивача права на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення.
З огляду на приписи частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2003 по 18.04.2018 та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 по 18.04.2018.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не здійснення нарахування та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2003 по 18.04.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2003 по 18.04.2018.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.01.2022.
Суддя М.С. Лазаренко