28 січня 2022 р. № 400/12319/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, 54005,
про:визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Миколаївського обласного центру з гідрометеорології (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на адвокатський запит №2 від 15.11.2021 та визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення рахунку №258 від 18.11.2021 та акту здачі-прийому виконаних робіт за №261 про оплату послуг у розмірі 430,00 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації про погодні умови по місцю і часу дорожньо-транспортної пригоди - в період часу з 01:00 по 02:00 часу 06 листопада 2021 року на 122.1. метрів автодороги М-14 (Е-58) напрямку «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», необхідної для подання до компетентного органу в якості відомостей про факти та яка може мати доказове значення, більш того може бути використана, як доказ у суду. Проте, відповідачем повідомлено, що запитувана позивачем інформація відноситься до спеціалізованої інформації у сфері гідрометеорології та яка відповідно до пункту 2 Додатку №3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1102, надається на платній основі гідрометеорологічними установами та організаціями Міністерства надзвичайних ситуацій. Ухвалою суду від 07.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі в порядку строщеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
15.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського обласного центру з гідрометеорології з адвокатським запитом №2 про надання довідки про погодні умови з врахуванням чинників, що впливають на дорожню обстановку по місцю і часу дорожньо-транспортної пригоди в період часу з 01:00 по 02:00 часу 06 листопада 2021 року на 122.1. метрів автодороги М-14 (Е-58) напрямку «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» (від повороту на с. Котляреве Вітовського району Миколаївської області в напрямку м. Миколаєва).
У запиті вказано про те, що позивач надає правничу допомогу ОСОБА_2 в рамках здійснення досудового розслідування обставин кримінального провадження, з метою забезпечення права останнього на захист.
За результатами розгляду адвокатського запиту, відповідачем надано відповідь від 18.11.2021 №9913-2-698/991301, в якому зазначено, що виходячи з тексту за запитом, надати безкоштовної інформації не можемо, про те у разі оплати рахунку та надавши копію квитанції про оплату зазначеного рахунка, зможемо надати довідку з запитуваними параметрами.
За приписами статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі іменується - Закон України №5076-VI), адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 (далі іменується - Закон України №2939-VI), запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
З аналізу наведених норм вбачається, що адвокатський запит та запит про надання публічної інформації є різними видати запитів, оскільки: вимоги до запитів регулюються різними законами; правова суть запитів є відмінною, хоча і може стосуватися інформації, яка за своєю природою матиме статус публічної; запит про надання публічної інформації може бути заявлений будь-якою особою щодо будь-якої публічної інформації та до будь-якого розпорядника інформації, натомість адвокатський запит формується виключно адвокатом з метою отримання інформації для надання правової допомоги клієнту.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача саме з адвокатським запитом.
За приписами статті 1 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» №443-XIV від 18.02.1999 (далі іменується - Закон України №443-XIV), гідрометеорологічна діяльність - діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до пункту 2.3 Положення про Миколаївський обласний центр з гідрометеорології (затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій 19.03.2018 №183), одним із основних завдань ЦГМ є забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, суб'єктів галузей економіки, населення, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнозами та попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також здійснення гідрометеорологічного обслуговування (а.с. 25).
Відповідно до статті 3 Закону України №443-XIV, основними принципами державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності є, зокрема, безплатність гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення інформацією загального користування та платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам.
Вказана норма визначає, що:
гідрометеорологічне забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення інформацією загального користування - здійснюється безоплатно;
гідрометеорологічне обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам - здійснюється платно.
Відповідно до статті 1 Закону України №443-XIV, гідрометеорологічна інформація загального користування - сукупність даних про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови і стан навколишнього природного середовища, отриманих внаслідок стандартних спостережень і оброблених за встановленими методиками, призначених для гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення.
Статтею 1 Закону України №443-XIV також визначено, що гідрометеорологічне обслуговування - надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та іншої інформації.
Закон України №443-XIV містить Розділ V «ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ», який в свою чергу містить дві статті «Стаття 16. Гідрометеорологічне забезпечення» та «Стаття 17. Гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг».
Так, відповідно до статті 16 Закону України №443-XIV, види гідрометеорологічного забезпечення та порядок його здійснення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності. Забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення гідрометеорологічною інформацією загального користування здійснюється безплатно.
Відповідно ж до статті 17 Закону України №443-XIV, гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.
Перелік гідрометеорологічної інформації та інших послуг, що надаються за плату, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Тобто здійснення ЦГМ гідрометеорологічного обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності відбувається на платній основі в обсягах і формах, що визначається саме на договірних засадах.
При цьому, стаття «Стаття 16. Гідрометеорологічне забезпечення» стосується визначення поняття, наведеного у статті 1 Закону України №443-XIV: гідрометеорологічне забезпечення - діяльність органів національної гідрометеорологічної служби, спрямована на обов'язкове і систематичне доведення гідрометеорологічної інформації загального користування, а також термінової гідрометеорологічної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення.
Стаття 17 «Стаття 17. Гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг» стосується визначення поняття, наведеного у статті 1 Закону України №443-XIV: гідрометеорологічне обслуговування - надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та іншої інформації.
Слід зазначити, що будь-яких договорів на гідрометеорологічне обслуговування між позивачем та відповідачем не укладалося.
Позивачем формувався адвокатський запит про надання інформації: довідки про погодні умови з врахуванням чинників, що впливають на дорожню обстановку по місцю і часу дорожньо-транспортної пригоди в період з 01:00 по 02:00 часу 06 листопада 2021 року на 122.1. метрів автодороги М-14 (Е-58) напрямку «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» (від повороту на с. Котляреве Вітовського району Миколаївської області в напрямку м. Миколаєва).
Тобто, така інформація була загальнодоступною та її надання жодним чином не має ознак гідрометеорологічного обслуговування.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону України №5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Тобто, адресат, якому направлено адвокатський запит зобов'язаний в імперативному порядку надати адвокату інформацію та відповідні документи. Єдиним винятком з такого правила являється інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про інформацію» №2657-XII від 02.10.1992 (далі іменується - Закон України №2657-XII), за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина 2 статті 20 Закону України №2657-XII).
За правилами частини 1 статті 21 Закону України №2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (частина 2 статті 21 Закону України №2657-XII).
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (частина 3 статті 21 Закону України №2657-XII).
За приписами частини 3 статті 24 Закону України №5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Стаття 24 Закону України №5076-VI містить опис лише одного випадку, коли адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів - якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок (абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України №5076-VI).
При чому, розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Запитувана позивачем в адвокатському запиті інформація не являється інформацією з обмеженим доступом: конфіденційною, таємною чи службовою. Відтак, відповідач був зобов'язаний надати позивачу запитувану інформацію та документи у п'ятиденний строк. Проте, такого обов'язку відповідач не виконав, що кваліфікується судом як протиправна бездіяльність.
Суд також зазначає, що у даному випадку норми Закону України №2939-VI не підлягають застосуванню щодо процедури звернення до розпорядника інформації із запитом, оскільки позивач звертався до відповідача з адвокатським запитом та щодо процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації (стаття 23 Закону України №2939-VI). Проте, норми даного закону підлягають застосуванню в частині визначення поняття «публічна інформація» та обов'язку її надання розпорядником інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Суд зазначає, що право на доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, є основоположним правом людини. Це право є необхідним елементом демократичної форми правління, яка ґрунтується серед іншого на вимогах прозорості, гласності та підзвітності в діяльності владних органів і службових осіб.
Інформація, якою володіють органи влади, повинна бути максимально відкритою і доступною. Доступність є правилом, а будь-яке обмеження доступу - винятком.
Орган державної влади не має виключного права (повноваження) розпоряджатися наявною в нього інформацією на власний розсуд без жодних обмежень - він може збирати та використовувати інформацію лише відповідно та в спосіб, визначені законом, у межах своїх повноважень. Органи влади не можуть за визначенням мати будь-яке природне право на збереження таємниці інформації, яка знаходиться під їхнім фізичним контролем - вони можуть і зобов'язані не робити тоді, коли цього вимагає суспільний інтерес.
Запитувана позивачем інформація являється загальною гідрометеорологічною інформацією, за яку не справляється плата. Така інформація є публічною та повинна бути надана заявнику безумовно.
Специфіку становить також питання щодо звернення до розпорядника інформації із запитом саме адвоката. Запитувана інформація має своє цільове призначення - використання як доказу у відповідній справі щодо представництва інтересів особи, з якою укладено договір про надання правової допомоги.
Жодних виключень щодо надання інформації на адвокатський запит Закон України №5076-VI не містить, окрім надання інформації з обмеженим доступом: конфіденційної, таємної та службової.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо надання позивачу інформації на адвокатський запит в обсязі та у строки, встановлені законом, та протиправність дій відповідача щодо оформлення рахунку №258 від 18.11.2021 та акту здачі-прийому виконаних робіт №261 про оплату послуг у розмірі 430 грн. 00 коп.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано додаткову угоду №1 від 23.11.2021 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.011.2021 та акт виконаних робіт №1 на суму 6000,00 грн.
Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг та пов'язаністю таких послуг безпосередньо з веденням конкретної справи.
В даному випадку, позивачем не надано необхідних та належних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а саме не надано документи, що свідчать про оплату гонорару, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Водночас, суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. в даній справі, є неспівмірною з ціною заявленого позову (430,00 грн.).
Крім того, суд зауважує, що позивач володіє спеціальними знаннями в сфері права, оскільки є адвокатом та надає правничу допомогу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного центру з гідрометеорології (вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 20916793) про визнання бездіяльності та дій протиправними - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного центру з гідрометеорології щодо надання інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 №2 від 15.11.2021.
3. Визнати протиправними дії Миколаївського обласного центру з гідрометеорології щодо оформлення рахунку №258 від 18.11.2021 та акту здачі-прийому виконаних робіт №261 про оплату послуг у розмірі 430 грн. 00 коп.
4. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного центру з гідрометеорології (вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 20916793) сплачений судовий збір в сумі 1816 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2367103057.1 від 06.12.2021 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар