провадження № ЗД/380/6/22
про забезпечення позову
03 лютого 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви -
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою (вх. № 9293 від 02.02.2022) про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить:
- зупинити дію рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії «Українська Галицька Партія» щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень;
- зупинити дію рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія», політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень;
- заборонити Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на підставі рішення Політичної ради політичної партії «Українська Галицька Партія» про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23.01.2022 до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» та політичної партії «Українська Галицька Партія» про визнання протиправними та скасування рішень.
Відповідачами зазначено Львівська обласна організація політичної партії "Українська Галицька партія" (далі - відповідач-1), Політична партія "Українська Галицька Партія" (далі - відповідач-2); третя особа - Львівська обласна територіальна виборча комісія.
В обґрунтування такої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що він обраний депутатом Львівської обласної ради від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» на чергових виборах депутатів Львівської обласної ради 25 жовтня 2020 року. Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження позивача як депутата Львівської обласної ради почалися з дня відкриття першої сесії Львівської обласної ради, а саме з 01 грудня 2020 року, та повинні були закінчитись в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання. Зазначив, що 22 січня 2022 року на Конференції Львівської обласної організації партії (далі - Конференція) прийнято рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 (далі - Рішення 1). Вказана обставина підтверджується витягом з Протоколу Конференції № 22/01-2022 від 22 січня 2022 року. Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання заявника надіслано політичній партії «Українська Галицька Партія» для розгляду. Стверджує, що 23 січня 2022 року Політичною радою Партії, яка є вищим керівним органом Партії, прийнято рішення про відкликання за народною ініціативою депутата Партії у Львівській обласні раді ОСОБА_1 (далі - Рішення 2), відповідно до внесеної Конференцією пропозиції з підстав, що передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 37 Закону. Вказана обставина підтверджується Протоколом засідання Політичної ради Партії № 23/01-22 від 23.01.2022. Вказав, що 24 січня 2022 року відповідач-2 повідомив Львівську обласну територіальну виборчу комісію про прийняття Рішення про відкликання заявника. Вважає, що на момент скликання Конференції, прийняття рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 та рішення про відкликання за народною ініціативою депутата Партії у Львівській обласні раді ОСОБА_1 були відсутні правові підстави для відкликання заявника, вичерпний перелік яких закріплений у статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Окрім того, при прийнятті вказаних відповідачами рішень не були дотримані гарантії прав заявника, що закріплені у статті 48 вищезазначеного Закону. Тому, на думку заявника, рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання та рішення про його відкликання є протиправними та порушують права заявника. У зв'язку з цим заявником до адміністративного суду буде подано позов про визнання протиправними та скасування вказаних рішень. Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може ускладнити виконання рішення суду у цій справі та унеможливити поновлення порушених прав заявника. У разі визнання обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від відповідача-1 замість заявника, останній не зможе поновити свої повноваження депутата Львівської обласної ради навіть у разі скасування судом Рішення 1 та Рішення 2. Вказав, що Рішення 1 та Рішення 2, як індивідуальні акти є очевидно незаконними, та такими, що порушують права заявника. У зв'язку із зазначеним заявник стверджує про необхідність зупинення дії Рішення 1 та Рішення 2 до прийняття остаточного рішення у справі та заборони Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” на підставі рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” та політичної партії “Українська Галицька Партія” про визнання протиправними та скасування рішень.
На адресу суду від заявника надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 1574ел від 03.02.2022) у якому вказав, що 02.02.2022 заявнику стало відомо про подання кандидатами в депутати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяв до Львівської обласної територіальної виборчої комісії про реєстрацію їх депутатами Львівської обласної ради.
Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З поданих заявником до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви документів судом встановлено, що 22 січня 2022 року на Конференції Львівської обласної організації партії прийнято рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 , що відображено у витязі з Протоколу Конференції № 22/01-2022 від 22 січня 2022 року.
Політичною радою Партії, яка є вищим керівним органом Партії, прийнято рішення від 23 січня 2022 року про відкликання за народною ініціативою депутата фракції Партії у Львівській обласній раді ОСОБА_1 відповідно до внесеної Конференцією пропозиції з підстав, що передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, згідно з протоколом засідання Політичної ради Партії № 23/01-22 від 23.01.2022 року.
Політична партія "Українська Галицька Партія" 24 січня 2022 року направила повідомлення Львівській обласній територіальній виборчій комісії про прийняття Рішення про відкликання ОСОБА_1 .
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”).
Згідно з приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у справі "Мікалефф проти Мальти" визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші проти Мальти").
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Порядок відкликання депутатів місцевих рад та заміщення депутатів місцевих рад регулюється Законом та Виборчим кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути:
1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили;
2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов'язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону;
3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано;
4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов'язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними;
5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.
Порядок відкликання депутата, який обраний від місцевої організації партії, за народною ініціативою визначений у статтях 38-41 Закону.
Відповідно до положень частини дев'ятої статті 38 Закону на зборах (конференції) місцевою організацією політичної партії може бути прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради.
Суд зазначає, що подана заявником заява та докази не дозволяють дійти беззаперечного висновку про наявність очевидних ознак протиправності рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, що є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Правомірність прийняття рішення Конференцією Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 з підстав визначених ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” не може бути оцінена при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки буде вирішенням спору по суті без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” та політичної партії “Українська Галицька Партія” про визнання протиправними та скасування рішень.
Згідно з частиною сьомою статті 41 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” вищий керівний орган політичної партії розглядає протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
Відповідно до частини дев'ятої статті 41 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, відповідна територіальна виборча комісія зобов'язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Як встановлено судом Рішення 2 є рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання позивача за народною ініціативою. З дати його прийняття, а саме з 23 січня 2022 року, повноваження позивача як депутата Львівської обласної ради припинились. Тому Рішення 2 безпосередньо вплинуло на склад органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 41 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” Львівська обласна ТВК на підставі Рішення 2 зобов'язана визнати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії «Українська Галицька Партія» замість заявника.
Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже КАС України допускає забезпечення позову як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з підстав якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: “співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову”.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що “умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача”.
Суд зазначає, що згідно з частиною дев'ятої статті 41 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, відповідна територіальна виборча комісія зобов'язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Однак чинне законодавство не передбачає відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним та скасовано судом, як і не передбачає підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом. Зазначені правовідносини не є трудовими і не є відносинами з приводу проходження публічної служби, у яких передбачений механізм відновлення порушених прав працівника (службовця) у разі незаконного звільнення.
Центральна виборча комісія (далі - ЦВК), яка організовує підготовку та проведення місцевих виборів, у своїх постановах неодноразово звертала увагу на відсутність у законодавстві ефективного механізму поновлення порушених виборчих прав у разі незаконного визнання обраним депутатом місцевої ради.
У Постанові від 9 березня 2021 року № 110 “Про окремі питання діяльності Павлоградської районної територіальної виборчої комісії Дніпропетровської області” вказано, що перелік підстав дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, визначений статтею 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", є вичерпним і скасування незаконних (протиправних) рішень територіальної виборчої комісії щодо визнання особи обраною депутатом місцевої ради (оформлених протоколом про результати відповідних місцевих виборів) та про реєстрацію депутатом місцевої ради до нього не належить.
У вказаній постанові ЦВК зазначає, що на сьогодні законодавством України не передбачено ефективного механізму поновлення порушених виборчих прав у разі визнання такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори, порушують права та законні інтереси суб'єктів виборчого процесу, рішень територіальної виборчої комісії щодо результатів виборів та скасування їх Центральною виборчою комісією під час виконання контрольних функцій за діяльністю територіальних виборчих комісій або судом.
Аналогічна позиція викладена у Постанові ЦВК від 3 лютого 2021 року № 38 “Про окремі питання діяльності Охтирської районної територіальної виборчої комісії Охтирського району Сумської області”.
На переконання суду невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та подальша реалізація Львівською територіальною виборчою комісією рішення Політичної ради УГП про відкликання депутата фракції УГП у Львівській обласній раді ОСОБА_1 взагалі унеможливить виконання рішення суду, унеможливить ефективний захист та унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Розгляд справи судом і прийняття судом рішення, яке буде неможливо виконати, не спричинить ефективного захисту та поновлення порушених прав, на переконання суду та не буде відповідати завданням та основним засадам адміністративного судочинства визначеним у ст. 2 КАС України.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, неможливості ефективного захисту та неможливості поновлення порушених прав.
Судом враховано співмірність співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.
З урахуванням вищевикладених мотивів та встановлених судом на підставі поданих позивачем доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому для належного захисту прав заявника достатнім є забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23.01.2022 № 23/01-2022 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” та політичної партії “Українська Галицька Партія” про визнання протиправними та скасування рішень.
Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову є наданням тимчасового захисту можливо порушених прав заявника та відповідає завданням, засадам і принципам адміністративного судочинства.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, то забезпечення позову у спосіб заборони Львівській обласній територіальній виборчій комісії визнавати обраним депутатом Львівської обласної ради наступного за черговістю кандидата у депутати від Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” на підставі рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року до прийняття остаточного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” та політичної партії “Українська Галицька Партія” про визнання протиправними та скасування рішень не є необхідним, відтак у такому способі забезпечення позову суд відмовляє.
Згідно п. 8 ст. 157 КАС України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає, що така заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Застосувати заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Зупинити дію рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” (79013, м. Львів, вулиця Нечуя-Левицького 17/4; код ЄДРПОУ 39481037) про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року, що оформлено Протоколом засідання Політичної ради УГП від 23.01.2022 № 23/01-2022, до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
4. В застосуванні інших заходів забезпечення позову до подання позову - відмовити.
Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.
Суддя Р.П. Качур
