09.02.2022 Справа № 756/1791/22
Справа №756/1791/22
Провадження №2/756/3078/22
про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з зазначеним позовом.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.
Проте, у прохальній частині позову не конкретизовано, з якого саме майна позивач просить зняти арешт, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №19/4 від 07.09.2012 (реєстраційний номер обтяження: 129624).
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що про наявність накладеного арешту він дізнався під час звернення до нотаріуса з метою оформлення договору дарування нерухомого майна своєму сину. У той же час, зі змісту позовної заяви вбачається, що у власності позивача перебуває: житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, кадастровий номер - 3222484201:01:004:5168, площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Малютянка.
Водночас, суд звертає увагу позивача на ч.2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Оскільки позивачем у прохальній частині не зазначено жодних ідентифікуючих ознак нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 910/6644/18.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги, зазначивши перелік майна, з якого позивач просить зняти арешт.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха