26.01.2022 Справа № 756/1129/21
Справа № 756/1129/21
Провадження № 2/756/560/22
26 січня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на спадкове майно, в межах визначеного законом строку вона не мала змоги звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку із запровадженням на території країни карантинних заходів. В подальшому при зверненні до державного нотаріуса для отримання свідоцтва про прийняття спадщини, рекомендовано їй звернутися до суду у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Оскільки державним нотаріусом їй повідомлено про пропущений нею строк на прийняття спадщини, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов просила задовольнити в повному обсязі.
У поданому відзиві на позовну заяву представник Київської міської ради просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, рішення прийняти згідно чинного законодавства.
За таких обставин, неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних в ній письмових матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 5).
25.01.1997 року між ОСОБА_5 від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 , жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 74).
16.05.2003 року між ОСОБА_7 , який діяв від свого імені та як законний представник від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 придбали у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 72).
21.04.2003 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 73).
20.07.2006 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 230614 на право власності на земельну ділянку площею 0,167 га у межах згідно з планом, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, 13.10.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 був укладений шлюб (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 24.04.2003 року, шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 22.11.2002 року розірваний (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 19.01.2005 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 укладено шлюб, прізвище ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (а.с. 9).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24.01.2014 року шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 розірваний (а.с. 10).
29.01.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 20.08.2020 року Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 682/2020 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 11).
З матеріалів вказаної спадкової справи вбачається, що єдиною спадкоємицею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його донька ОСОБА_1 .
Як вбачається зі змісту листа Одинадцятої київської державної нотаріальної контори від 21.08.2020 року за № 3605/02-14 ОСОБА_1 повідомлено про те, що нею пропущено шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини (а.с. 14).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 цього ж Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи те, що позивачка пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними, а позов ОСОБА_1 задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 10-13, 17, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя