Справа № 466/8736/17 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.
Провадження № 22-з/811/270/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
28 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними - відмовлено за безпідставністю.
Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року - скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними - задоволено. Договори дарування грошових коштів, оформленні між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 24.04.2014р., 29.05.2014р., 03.06.2014р., 26.06.2014р., 02.07.2014р., 30.07.2014р., 05.08.2014р., 21.08.2014р., 04.12.2014р., 21.01.2015р, 27.01.2016р. та договір дарування грошових коштів, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 26.08.2014р. - визнано недійсними.
30 листопада 2021 року до Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення.
В заяві просить винести додаткове судове рішення у справі, яким:
- звільнити його від сплати решти недоплаченого судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції;
- стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого ним за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій;
- стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь держави суми решти недоплаченого судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
В обґрунтування заяви вказує на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року його позов задоволено. Це судове рішення оскаржувалось відповідачами в касаційному порядку. Ухвалами Верховного Суду від 08.02.2021 року та 28.04.2021 року було повернуто касаційні скарги касатору. Вказує на те, що при винесенні постанови від 17 листопада 2020 року не було вирішено питання про судові витрати. Зазначає, що ним за подання апеляційної скарги було сплачено суму судового збору у розмірі 2112 грн., в суді першої інстанції двічі сплачувався судовий збір за подання позовної заяви та за збільшення розміру позовних вимог. Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.03.2019 року було відстрочено йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9408 грн. до ухвалення судового рішення у справі. Вказує, що оскільки судом апеляційної інстанції було задоволено його позов повністю, на відповідачів мають бути покладені усі судові витрати за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
З матеріалів справи вбачається, що в постанові Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, постановленій у даній справі, судом не було вирішено питання судових витрат.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що постановою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року апеляційну скаргу та позов ОСОБА_1 задоволено, - колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання стягнення судових витрат, чим частково задоволити заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив: визнати недійсними договори дарування грошових коштів, оформленні між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 24.04.2014р., 29.05.2014р., 03.06.2014р., 26.06.2014р., 02.07.2014р., 30.07.2014р., 05.08.2014р., 21.08.2014р., 04.12.2014р., 21.01.2015р, 27.01.2016р. та договір дарування грошових коштів, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 26.08.2014р.
Враховуючи вказане судовий збір за подання позовної заяви підлягав сплаті у розмірі 7680грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи наявність дванадцяти немайнових вимог, заявлених в 2017 році).
З квитанції №25 від 11.09.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 640 грн. судового збору за подання позовної заяви (Т.1 а.с. 20).
Окрім цього, з квитанції №11 від 31.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 704 грн. судового збору за подання позовної заяви (Т.1 а.с. 60).
Зважаючи на вказане, ОСОБА_1 не доплачено було 6336 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
За подання апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року ОСОБА_1 слід було сплатити 11520 грн. судового збору (150% *7680грн).
З квитанції №58 від 09.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 2112 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (Т1 а.с.149).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2019 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9408 грн. до ухвалення судового рішення по справі.
Враховуючи те, що постановою Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2018 року - скасовано та ухвалено у справі нове рішення про задоволення позову, слід сягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 по 512 грн. судового збору та стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 320 грн. за розгляд справи судом першої інстанції. Окрім цього, слід стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 3328 грн. та з ОСОБА_2 3008 грн. судового збору недоплаченого за розгляд справи судом першої інстанції.
Окрім цього, слід стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 по 816 грн. судового збору та стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 480 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Окрім цього, слід стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 4944 грн. та з ОСОБА_2 4464 грн. судового збору недоплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 270, 258-259 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення, яким сягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 по 1328 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 800 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 8272 грн. недоплаченого судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 7472 грн. недоплаченого судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Реквізити для стягнення судового збору в дохід держави:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 січня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра