Дата документу 03.02.2022 Справа № 332/116/21
Єдиний унікальний №332/116/21 Головуючий у 1 інстанції Яцун О.С.
Провадження № 22-ц/807/181/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
03 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Маловічко С.В.
Кухаря С.В.
за участю секретаря судового засідання Бєлової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко Вікторія Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суд уз позовом до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М., про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - її рідний дядько, після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді житлового буд. АДРЕСА_1 .
Батько позивача - ОСОБА_4 , який був рідним братом померлого ОСОБА_3 , помер ще у 2007 році.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна сестра позивача - ОСОБА_5 - донька ОСОБА_3 , яка була спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_3 та до дня смерті свого батька так і після його смерті постійно проживала у вищезазначеному будинку.
За життя ОСОБА_5 не оформила свої спадкові права та не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач є спадкоємицею п'ятої черги спадкування до майна померлої двоюрідної сестри ОСОБА_5 , яка за життя склала на користь позивача заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Садовніченко В.М. 14.01.2019 за № 213. 22.01.2019 позивач подала заяву про прийняття нею спадщини за заповітом.
Постановою приватного нотаріуса Садовніченко В.М. від 08.08.2019 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на житловий буд. АДРЕСА_1 та документів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
У зв'язку з наведеним, просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними братами, а також визнати за нею право власності на житловий буд. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 .
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Виходячи зі змісту зазначених норм права, а також роз'яснень, наданих судам у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом у якому просить за для отримання у власність житловий будинок у порядку спадкування встановити факт родинних відносин двох фізичних осіб, братів ОСОБА_3 , її рідного дядька, та ОСОБА_4 , її рідного батька.
Відповідач територіальна громада в особі Запорізької міської ради заперечує проти позову з підстав недоведеності факту родинних відносин.
Згідно ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено та документально підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 9).
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - житловий буд. АДРЕСА_1 , що належав померлому відповідно до наданих копій документів: 33/100 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою 02.06.1992 за р. № 1-1743 та 67/100 часток на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Запорізькою державною нотаріальною контрою 30.05.1989 за р.№ 2-3602 (а.с. 11-14).
ОСОБА_5 , як до дня смерті батька, так і після його смерті постійно мешкала у житловому буд. АДРЕСА_1 з 06.07.2000 по 24.01.2019, що підтверджується інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.03.2019 за № 04-07/3/2111 (а.с. 166).
Відповідно до копії спадкової справи № 678/2009, остання була відкрита Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_5 від 07.11.2009 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 149).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 124), яка є спадкоємцем за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України після померлого батька ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 1265 ЦК України є спадкоємцем п'ятої черги після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_5 , яка крім цього за життя на користь позивача склала заповіт ( а.с. ( а.с. 137).
22 січня 2019 позивач подала заяву про прийняття спадщини після померлої двоюрідної сестри ( а.с. 41).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не погодився з наданими доказами, посилаючись на те, що у наданому свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 зазначений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 21) в той час як згідно архівної довідки Державного казенного закладу Новосибірської області «Державний архів Новосибірської області» від 21.01.2021, у книзі актових записів по Міргородській волості (Каргатський район) міститься актовий запис про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 53).
Крім того, суд послався на наявні розбіжності у даті народження ОСОБА_3 , зазначених в архівній довідці та у повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 від 01.02.2019 за № 00022016273, в якому датою народження останнього зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 142 - зворотній бік), в той же час в архівній довідці дата його народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 53).
Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як рідних братів, а відповідно неможливе встановлення того факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами.
Суд також не погодився з твердженням позивача про те, що ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , оскільки відповідно до довідки з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 06.03.2019, що міститься в матеріалах спадкової справи № 2/2019, відсутня інформація щодо реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно не підтверджує факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 164).
Проте з такими висновками суду судова колегія погодитись не може і вважає доведеним, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються рідними братами.
Так згідно до архівною довідкою Державного казенного закладу Новосибірської області «Державний архів Новосибірської області» від 21.01.2021 № 135-Т у документах архівної колекції книг записів цивільного стану по Новосибірській області, у книзі записів по Миргородскій волості ( Каргатский район ) мається запис про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 батьками якого є ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 .( а.с. 53).
Місто народження зазначено п. Чернявський, Каргатський уїзд. Петро восьма дитина за числом народжених та за числом які залишились у живих.
Згідно свідоцтва про народження, брат ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 і має прізвище ОСОБА_11 , батьками зазначені ОСОБА_12 , мати ОСОБА_13 .
Місто народження зазначено с.Чернявка, Каргатський район ( а.с. 21).
У свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_1 прізвища батьків записані через літеру ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 ( а.с. 21).
Відмовляючи у позові суд виходив з того, що надані документи мають розбіжності, про те залишив поза уваги, що саме ці розбіжності підлягають детальному розгляду у порядку встановлення факту родинних відносин за для усунення цих розбіжностей ( цивільно-процесуальний кодекс глава 6 )
Судова колегія надаючи аналіз вищенаведеним довідкам та свідоцтвам, як на доказ рідства, приймає той факт, що обидві фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають однакових за Прізвищем ім'ям та по батькові, батьків, обидва народилися населеному пункті Чернявський ( Чернявка) , Каргатський уїзд ( Каргатський район ).
Не зважаючи на розбіжності у зазначенні областей народження та дати народження ОСОБА_15 , судова колегія вважає, що у зв'язку з ситуацією років 1917-1925 допущені помилки особами,що засвідчували народження, та територіальними змінами держави.
Крім того для повного та всебічного встановлення обставин у справі, апеляційним судом були допитані свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 які хоч точно не називали адресу мешкання братів, у зв'язку з давниною встановлення обставин, проте наполегливо дали свідчення, що знали обох братів ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , які за життя знаходились у близьких родинних стосунках. ОСОБА_3 проживав разом з донью ОСОБА_19 в одному будинку весь час.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не вірно встановлено, що донька ОСОБА_5 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України не прийняла спадщину після померлого батька ОСОБА_7 так як вони разом з батьком не проживали.
Даний факт прийняття спадщини підтверджується копією домової книги про прописку громадян та осіб які проживають у будинку АДРЕСА_1 , де співмешканцями зазначені ОСОБА_3 та його донька ОСОБА_20 ( а.с. 152 на звороті).
Кріт того на підтвердження цих доводів надана довідка квартального комітету № 58 від 02.09.2021 року , відповідно до якої ОСОБА_3 проживав за зазначеною адресою по день смерті ( а.с. 195).
Таким чином судова колегія знаходить доведеним факт родинних відносин між двома братами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наслідком встановлення такого факту підтверджуються родинні зв'язки їх дітей, двоюрідних сестер ОСОБА_1 та ОСОБА_21 ( до шлюбу ОСОБА_22 а.с. 20 ).
Позивач просить визнати право власності на спірний будинок у порядку п'ятої черги за законом.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий бір у розмірі 5240 грн., при звернення до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 7860 грн., всього 13100 грн., ці витрати підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони у справі.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382,384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко Вікторія Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними братами, та відповідно ОСОБА_1 та померла ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податку НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_5 .
Стягнути з Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 13100 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді: