Справа №204/972/22
Провадження № 2/204/1172/22
іменем України
10 лютого 2022 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про стягнення частини грошового вкладу, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про стягнення частини грошового вкладу в розмірі 8800,73 грн з відповідними нарахованими відсотками на день фактичного повернення зазначеної частини грошового вкладу відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 травня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Проте, позивач, пред'являючи даний позов до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, послався на частину п'яту статті 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позивач зазначає, що він є правонаступником після смерті свого батька, який був вкладником в АТ «Ощадбанк», та до нього перейшло право на вклад і відповідні відсотки, а тому він має скористатися правом звернутися до суду з позовом за своїм місцем мешкання.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для обґрунтування підстав застосування частини п'ятої статті 28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права саме споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено основні права громадян як споживачів, а саме: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
Отже, позов має бути таким, що пов'язаний з порушенням права, коли право стягнення коштів передбачено положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого у позовній заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька та відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадщина складається з 5/12 часток грошових внесків з відповідними відсотками в ПАТ «Державний ощадний банк України» у ТВБВ №10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» по рахунку № НОМЕР_1 , у ТВБВ №10023/0149 філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 . Оцінка 5/12 часток спадкового майна - 8800,73 грн.
Саме ці кошти позивач як спадкоємець після смерті батька і просить стягнути з відповідача, оскільки станом на час подання позову грошові кошти йому так і не виплачені.
Таким чином, позивач не є безпосереднім споживачем банківських послуг, а отримав лише майнові права на отримання банківського вкладу в порядку спадкування, та саме у зв'язку з цим у позивача виник з відповідачем спір.
Отже, даний спір має розглядатись за правилами територіальної юрисдикції (підсудності) в порядку, передбаченому частиною другою статті 27 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням відповідача.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження відповідача Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» є м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12-Г, що відноситься до Печерського району м.Києва.
Згідно частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, позовна заява повинна бути за територіальною юрисдикцією (підсудністю) передана на розгляд за місцезнаходженням відповідача до Печерського районного суду міста Києва.
Керуючись частиною другою статті 27, статтею 31 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про стягнення частини грошового вкладу передати на розгляд Печерському районному суду міста Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: