Справа № 210/6661/21
Провадження № 3/210/345/22
іменем України
"10" лютого 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, -
18 січня 2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції після дооформлення надійшов протокол серії ВАБ №217130 від 11 листопада 2021 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАБ №217130, 11 листопада 2021 року, приблизно о 04 годині 50 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Соборності, буд.№63, не виконав законну вимогу працівника поліції, а саме не пред'явив документ, що посвідчує особу, поводив себе зухвало, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
На думку особи, яка склала вказаний адміністративний протокол, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Будучи присутнім у судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення по суті справи, провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, не визнав, та зазначив, що від надання документу, що посвідчує особу не відмовлявся, працівниками патрульної поліції не надано доказів на підтвердження даного факту.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст.185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» наголошено, що при розгляді справ про правопорушення, передбачені ст.ст.185 і 187 КУпАП, судді зобов'язані перевіряти правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків правопорушення, даних, що характеризують цю особу, зокрема, чи притягалась вона раніше до адміністративної відповідальності протягом року.
Звернуто увагу суддів на необхідність суворого додержання вимог ст.ст.245, 280 та 283 КУпАП, які зобов'язують до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, до встановлення обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, до визначення розміру заподіяної шкоди та перевірки інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також вимагають відображення цих обставин у постанові.
У мотивувальній частині постанови, поряд з поясненням притягнутої до відповідальності особи, необхідно наводити пояснення свідків, потерпілих, інші докази, що були досліджені у справі і покладені в основу прийнятого рішення.
Натомість, як у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, так і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №217130 від 11 листопада 2021 року відсутні будь-які дані про свідків (понятих) з місця події.
Суд констатує, що в даному випадку співробітники поліції взагалі не залучили свідків (понятих), які були очевидцями подій, що не відображено в протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, подія фіксувалась на нагрудну камеру, однак відеозапис до матеріалів справи не долучено.
Жодних доказів на підтвердження об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, яка полягає у злісній непокорі саме законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків суду не представлено.
Суд вважає, що рапорт інспектора поліції, як доказ винуватості ОСОБА_1 , не може бути прийнятий до уваги, оскільки рапорт є внутрішнім документом правоохоронного органу та не є поясненнями цієї особи по справі.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, а також встановлені обставини під час розгляду справи, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року, у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень частини 2 статті 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст.245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.
Згідно до ст.7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7, 185, 247, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.185 КУпАП закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович