Миколаївської області
Справа №477/255/22
Провадження №2-з/477/7/22
про повернення заяви про забезпечення позову
10 лютого 2022 року місто Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі судді Глубоченка С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1
про поновлення на квартирному обліку,
08 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити його на обліку військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 з 27 січня 2022 року за тим же номером у списку.
Провадження у справі не відкрито.
Разом з позовною заявою від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що 08 вересня 2021 з ОСОБА_1 , на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 03 серпня 2021 року № 9, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30 серпня 2021 року № 428 «Про надання житла», укладено договір №145, яким надано у користування житлове приміщення у багатоквартирному будинку, а саме 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом від 27 січня 2022 року №2 розглянуто питання щодо зняттявійськовослужбовця з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_2 - старшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , складом сім'ї - 4 особи. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 січня 2022 року №36 затверджено рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 27 січня 2022 року, протокол №2. Оскільки на сьогоднішній день наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28 січня 2022 року №36 не скасовано, є всі підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Згідно частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши матеріали справи в межах заяви про забезпечення позову, суд установив наступне.
Заява про забезпечення позову, згідно пункту 2, 3 частини першої статті 152 ЦПК України, може бути подана одночасно з пред'явленням позову та після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною шостою статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову судовий збір сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з наданих матеріалів, позивач до заяви про забезпечення позову не додав квитанцію про сплату судового збору.
У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З указаною позицією позивача суд погодитися не може з огляду на таке.
Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 06 травня 2020 року в справі №9901/70/20 дійшла правового висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Аналізуючи предмет спору та зміст позову, який просить забезпечити позивач, суд уважає, що оскільки позов не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій позивача та будь-яким іншим чином не стосується його соціального і правового захисту як учасника бойових дій, та пов'язаний виключно із захистом його житлових прав як військовослужбовця, в тому числі звільненого у запас, а не як учасника бойових дій, позивач не має пільг у цій справі по сплаті судового збору за пунктом 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 10 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову у зв'язку з несплатою судового збору.
Керуючись статтями 151, 153 ЦПК України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ С.М.ГЛУБОЧЕНКО