Справа № 263/16761/21
Провадження № 2/263/1012/2022
Іменем України
21 січня 2022 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Соловйова О.Л.,
при секретарі - Кирилюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Науменко Денис Геннадійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович,
Позивач - ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до суду із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник О. І., відповідно до якого просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 100458 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості у сумі 21 845,40 грн., стягнути сплачений судовий збір та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 100458 про стягнення заборгованості несплаченої в строк за кредитним договором на користь ТОВ «Качай гроші» з ОСОБА_1 в сумі 21 845,40 грн. Надалі 05 жовтня 2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса від 15 липня 2021 року № 100458, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійник О. І. було відкрито виконавче провадження №67021888. Проте позивач жодного разу не отримував ніякої вимоги чи претензії зі сторони відповідача. Також йому ніколи не надсилалось жодного листа від вказаного вище приватного нотаріуса. Вважає, що виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки об'єктивною причиною оскарження виконавчого напису є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у даному конкретному випадку. Основною вимогою для вчинення виконавчого напису є те, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідач у відзиві на позов посилаючись на те, що 19 липня 2019 року між ТОВ «Качай гроші» та позивачем - ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00-365955, за умовами якого позивач отримала 6900 грн. строком на 30 днів. Через невиконання позивачем умов договору, 15 липня 2021 року на підставі звернення ТОВ «Качай гроші», приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено виконавчий напис № 100458 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 21 845,40 грн. ТОВ «Качай гроші» згідно з вимог законодавства надало до нотаріуса відповідні документи, які підтверджують суму боргу позивача, на підставі яких був вчинений виконавчий напис. Питання про правомірність вчинення виконавчого напису стоїть безпосередньо перед особою, яка його вчинила - нотаріусом, а не перед відповідачем, який не вчиняв ці дії та не може нести відповідальність та скасувати напис. ТОВ «Качай гроші» не може бути відповідачем у справі саме з питання скасування виконавчого напису № 100458 від 15 липня 2021 року, який вчинив приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на підставі заяви ТОВ «Качай гроші» та наданих йому документів, і тільки він визначав їх достатність та обґрунтованість, відповідність до закону, до того ж вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису виконав вимоги чинного законодавства України. Також зазаначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а іх розмір неминучим та відшкодовуються лише ті витрати, які були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму, з огляду на що просили відмовити в позові у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив, відповідно до якового просив відмовити у задоволені позову.
Треті особі - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник О. І. до судового засідання не з'явилася. Судом вживалися заходи щодо повідомлення третіх осіб про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом, зокрема, направленням судових повісток, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив, та вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі № 263/16761/21, а саме: зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 67021888 від 05 жовтня 2021 року, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійник О. І. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. від 15 липня 2021 року зареєстрованим у реєстрі за № 100458 до ухвалення судового рішення.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15 липня 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 100458. У виконавчому написі зазначено, що нотаріус на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172, пропонує стягнути з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 00-365955 від 19 липня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші». Стягнення заборгованості проводиться за період з 20 жовтня 2019 року по 05 липня 2021 року. Сума заборгованості складає 21 845,40 грн, з якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6900,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 11426,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3519,00 грн; плата за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача за домовленістю сторін.
Загальна сума, що підлягає стягненню - 21 845,40 грн.
05 жовтня 2021 року на підставі виконавчого напису № 100458 від 15 липня 2021 року та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» про примусове виконання рішення, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійник О. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67021888 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші», заборгованості в розмірі 21 845,40 грн.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову 24 Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 липня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. У матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
За подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач сплатив судовий збір в розмірі 908 грн., який підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.
Також позивач сплатив судовий збір в розмірі 454 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, яка ухвалою Жовтневого райсуду м.Маріуполя Донецької області від 16.12.2021 була задоволена, тому вказаний судовий збір також підлягає стягнення з відповідача.
Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Судом встановлено, що правнича допомога адвоката Науменка Д.Г. полягала у написанні позовної заяви про визнання виконавчого напису недійсним, написання заяви про забезпечення позову, подання адвокатського запиту, загальна вартість яких (гонорар) згідно розрахунку складає 5 000 грн.
Проте суд враховуючи малозначність справи, та розгляд її в спрощеному позовному провадженні без участі сторін у судовому засіданні, тому заявлені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є очевидно завищеними.
Рекомендаціями щодо застосування рекомендованих (мінімальних ставок) адвокатського гонорару визначено мінімальний адвокатський гонорар за складання цивільної позовної заяви немайнового характеру - від 1600 грн. та за складання документів, звернень, заяв, скарг - від 500 грн.
За таких обставин, враховуючи ціну позову, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, а також рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних ставок) адвокатського гонорару, необхідно дійти висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до суми 2 100 грн.
З огляду на викладене та керуючись ст. 5, 10, 13, 142, 143, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Науменко Денис Геннадійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 100458 від 15 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про стягнення з Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості у розмірі 21 845,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», ЄДРПОУ 41697872, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 1362 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2100 грн.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно з ч. 7 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, постановленою 16 грудня 2021 року по справі №263/16761/21 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя О.Л.Соловйов