Справа № 951/975/21
Справа № 2/951/72/2022
/заочне/
07 лютого 2022 року смт. Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Братків І. І.
за участю секретаря судового засідання Скавінської Г. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
23.11.2021 надіслано поштовим відправленням і 29.11.2021 отримано Козівським районним судом Тернопільської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані тим, що 06.06.1996 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
Від шлюбу в них із відповідачем народилося троє дітей, двоє з них на момент подання позову є неповнолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що діти проживають та перебувають повністю на її утриманні. Відповідач будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Посилаючись на викладені обставини позивач просила суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 10.12.2021 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася.
07.02.2022 представник позивача - адвокат Руденко О. А. подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. З приводу винесення заочного рішення суду не заперечує. Справу слухати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Відзив на позов до суду відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів з постановленням заочного рішення.
Суд розглядає справу за відсутності позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно поданої заяви, за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.06.1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Козлівській селищній раді Козівського району Тернопільської області, про що складено актовий запис №5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області 06.06.1996 року.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей, двоє з них на момент подання позову є неповнолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області 19.02.2007 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Козлівською селищною радою Козівського району Тернопільської області 03.02.2010.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідачем зазначене не заперечується.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №587 від 25.08.2021 року ОСОБА_1 була працевлаштована впродовж 2021 року з 01.02.2021 по 31.03.2021, за вказаний період отримала заробітню плату, дохід за цивільно-правовим договором та соціальні виплати з відповідних бюджетів, будь яких інших доходів не отримує.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Діти фактично на даний час перебувають на утриманні позивача. Відповідач не виконує обов'язків по утриманню своїх дітей, які встановлені ст. 180 Сімейного кодексу України, маючи можливість належним чином їх виконувати, так як він знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та отримувати відповідну заробітну плату.
Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відтак, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до вимог ст. ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, та те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів про те, що він за своїм матеріальним становищем, чи станом здоров'я не може надавати матеріальну допомогу неповнолітнім дітям, у розмірах визначених судом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що діти потребують матеріальної допомоги і відповідач зобов'язаний їм надавати таку допомогу, враховуючи потреби дітей, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з моменту звернення до суду, тобто з 23.11.2021 і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача щодо стягнення аліментів а підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.11.2021 і до 28.01.2025 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду в тридцятиденний термін з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , паспортні дані - № НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані - невідомі.
Суддя І. І. Братків