Справа № 951/1023/21
Справа № 3/951/52/2022
25 січня 2022 року смт. Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.12.2021 до Козівського районного суду Тернопільської області із Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Козова) Відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616190 від 11.11.2021 (з додатками) відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 30.10.2021 о 00:35 в смт. Козова по вул. Грушевського, 33 гр. ОСОБА_1 організувала в клубі-барі-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведення дискотеки та скупчення людей без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно, чим порушила вимоги пп. 7 п. 2.2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 із змінами та доповненнями.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 та її представник адвокат Жовтий М, М. у судовому засіданні заперечили щодо наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, так як ОСОБА_1 є власником бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та організатором дискотеки. Подали письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також надали суду документи на підтвердження того, що власником бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є її чоловік, ОСОБА_2 та дозвільні документи на проведення масових заходів.
Дослідивши матеріали справи, а також надані матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворою додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративною правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Водночас, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Диспозиція частини 1 ст.44-3 КУпАП передбачає правопорушення у вигляді порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000 грн. - 34000 грн.).
Норма частини 1статті 44-3 КУпАП має бланкетний характер, оскільки в самій статті не перелічено усіх правил щодо карантину людей, за порушення яких настає адміністративна відповідальність. Тому викладаючи суть такого адміністративного правопорушення особа, яка склала протокол, обов'язково повинна зазначити посилання на конкретний пункт нормативно-правового акта, яким встановлено відповідне правило карантину, котрого не дотрималась особа, що притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Конкретне правило щодо карантину людей, порушення якого ставиться за вину особі, повинно бути чинним на момент вчинення правопорушення саме в тій редакції, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі змісту протоколу, працівники поліції описуючи нормативно-правовий акт, яким заборонено дії, вчинені ОСОБА_1 , посилалися на пп. 7 п. 2.2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 із змінами та доповненнями.
Відповідно до вказаного пункту постанови з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Обмеження, передбачені цим підпунктом, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до Порядку формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2021 р. № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 54, ст. 3342) (далі - міжнародний, внутрішній сертифікати), або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 організувала в клубі-барі-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведення дискотеки та скупчення людей без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно.
Натомість, як убачається із даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та копії рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради від 23.01.2020 № 8- суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює відповідну діяльність, а також те, що до її повноважень віднесені питання організації масового розважального заходу - дискотеки, що саме вона є відповідальною за дотриманням карантинних заходів цього закладу.
Відтак, жодними належними та допустимими доказами не доведено те, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи не має жодних доказів, які б свідчили про те, що масовий захід відбувався за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі, дійсно мало місце порушення карантинних норм та правил в частині відсутності одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот. Із матеріалів відеофіксації, які містяться в матеріалах справи, не можливо встановити такого порушення. Відповідні матеріали містять запис спілкування ОСОБА_1 із органами поліції, проте не зафіксовано наявність чи відсутність в учасників заходу засобів індивідуального захисту.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Дослідивши зазначені матеріали справи, суд встановив, що в них не міститься жодних доказів, які б підтверджували, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Також, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.44-3 ч.1, 247, 251 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 08.07.1988 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду.
СУДДЯ І. І. БРАТКІВ