Справа № 587/2569/21
09 лютого 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді -Черних О.М.
з участю секретаря судового засідання - Токаревої В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області ( вул.. Супруна, 32, м. Суми), Бездрицької сільської ради Бездрицької ОТГ Сумського району Сумської області ( вул.. Жовтнева, 2, с. Бездрик, Сумського району, сумської області), терті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі , -
Короткий зміст позовних вимог
03 грудня 2021 року позивач звернулась з позовом до відповідачів з вимогою скасувати державну реєстрацію права власності на: земельну ділянку кадастровий номер 5924788300:02:003:0087, номер запису 38307195 за ОСОБА_2 ; на земельну ділянку кадастровий номер 5924788300:02:003:0086, номер запису 38497281 за ОСОБА_3 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,60 га з них: рілля 2,92 га та 1,68 га - кормових угідь, що підтверджується Державним актом серії І-СМ № 002999 від 15 листопада 1999 року, виданого на підставі рішення Токарівської сільської ради. Проте, під час державної реєстрації вказаної земельної ділянки було встановлено, що на її земельну ділянку відбулось накладення земельних ділянок: кадастровий номер 5924788300:02:003:0087; кадастровий номер 5924788300:02:003:0086, які були зареєстровані відповідачем Держгеокадастром за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушуючи її право власності.
Короткий зміст відзиву
Представник Головного управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області вказав, що не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі. Вказав, що позивачем не надано доказів того, що на його земельну ділянку відбувається накладення, оскільки нею, безпосередньо, не була зроблена технічна документація і не встановлені межі її земельної ділянки в натурі. А тому вважає, що ним, як відповідачем, будь-яких дій в порушенням вимог чинного законодавства не було здійснено, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, відповідачі та представники третіх осіб в судове засідання не з'явились про час і місце розгляду повідомлені, направили заяви про розгляд справи у їх відсутність
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція суду
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні докази приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,59 га цільове призначення для ведення сільськогосподарського з них: рілля 2,91 га та 1,68 га - кормових угідь, що підтверджується копією Державного акту серії І-СМ № 002999 від 15 листопада 1999 року, виданого на підставі рішення Токарівської сільської ради(а.с.9)
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 5924788300:10:001:0012 площею 1,680 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 13-14)
Згідно інформації з державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 5924788300:02:003:0087, площею 1,3412 га з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства, зареєстрована за ОСОБА_3 , номер запису 38497281 (а.с.11)
Згідно інформації з державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 5924788300:02:003:0086, площею 1,3411 газ цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства, зареєстрована за ОСОБА_2 номер запису 38307195 (а.с.12)
Як вбачається з довідки Сумської районної державної адміністрації Сумської області в протоколах виконавчого комітету та сесій за 1998 рік Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області рішення від 19 липня 1998 року № 1/13 про надання ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку не виявлено (а.с.16)
Технічна документація по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського товарного виробництва на території Токарівської сільської ради в архіві Управляння Держгеокадастру у Сумській області відсутня ( а.с. 17)
Згідно листа Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області інформація щодо точного місцезнаходження земельних ділянок, загальною площею 4,60 га відсутня (а.с. 18)
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).
Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Із 01 січня 2013 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про державний земельний кадастр» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні;
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.
Згідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 60, 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Висновки суду
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позовними вимогами ОСОБА_1 є скасування державної реєстрації права власності на: земельну ділянку кадастровий номер 5924788300:02:003:0087, номер запису 38307195 за ОСОБА_2 та на земельну ділянку кадастровий номер 5924788300:02:003:0086, номер запису 38497281 за ОСОБА_3 . Разом з тим, жодних доказів, які б свідчили про накладання вказаних земельних ділянок на ділянку позивача суду не надано. Додана позивачем інформація про те, що земельні ділянки фермера ОСОБА_5 є суміжними її земельної ділянки не є належним доказом, який суд не може взяти до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Черних