Справа № 587/2708/21
Номер провадження 2/573/96/22
( з а о ч н е )
10 лютого 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, старший державний виконавець Білопільського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піскун Володимир Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ВЕЛЛФІН» з позовом, в якому вказує, що йому надійшли постанови державного виконавця Піскуна В.М. про відкриття виконавчого провадження №65959852 з примусового виконання виконавчого напису №51184, вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в сумі 32537 грн. Про існування вказаної заборгованості він дізнався лише з постанови держаного виконавця та повністю її заперечує, оскільки будь-яких договірних відносин між ним і ТОВ «ВЕЛЛФІН» ніколи не було, вимог та повідомлень від вказаного товариства він не отримував.
Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що нотаріус не встановив факт безспірності заборгованості та вчинив виконавчий напис за відсутності нотаріально посвідченого договору, ОСОБА_1 просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 24 травня 2021 року№51184 таким, що не підлягає виконанню.
Також 17 грудня 2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення у виконавчому провадження №65959852, відкритого на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 20 грудня 2021 року заяву про забезпечення позову було задоволено.
Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 20 грудня 2021 року цивільну справа за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було передано за підсудністю до Білопільського районного суду Сумської області, до якого вона надійшла 11 січня 2022 року.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 12 січня 2022 року було відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Грищук Д.В. не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 35). Позивач подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов просить задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 62).
Представник відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 34). Відзив на позовну заяву суду не подав.
Треті особи - державний виконавець Піскун В.М., приватний нотаріус Грисюк О.В. у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а. с. 32, 33, 36). Про причини неявки суд не повідомили.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 липня 2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ «ВЕЛЛФІН» у режимі онлайн укладено договір позики №928698, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав у позику 3500 грн. строком на 30 днів до 16 серпня 2019 року зі сплатою основних відсотків за перший день користування позикою в розмірі 1,8%, але не менше 50 грн., а починаючи з другого дня - у розмірі 1,8% за кожен день користування позикою до дня повного погашення заборгованості та крім цього, у разі неповернення позики у визначений строк, додатковою сплатою 2% від суми позики за кожен день прострочення (а. с. 40-49).
24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №928698 від 17 липня 2019 року, укладеним з ТОВ «ВЕЛЛФІН», за період з 17 липня 2019 року по 01 березня 2020 року в сумі 31787 грн., з яких: 3500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 28287 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 750 грн. (а. с. 50).
Зазначений виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за №51184.
На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса за заявою представника ТОВ «ВЕЛЛФІН» державним виконавцем Білопільського ВДВС Піскуном В.М. 05 липня 2021 року відкрито виконавче провадження №65959852 та 12 липня 2021 року прийнято постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 (а. с. 9-10).
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
У частині 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
У постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 гл. 16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 гл. 16 р. ІІ вказаного Порядку в разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
На сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. А зазначеним Порядком вчинення нотаріальних дій передбачено надсилання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання боржнику та майновому поручителю для одержання виконавчого напису лише по іпотечним договорам.
Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати в позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику в порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року в справі №554/6777/17, від 30 вересня 2019 року в справі 357/12818/17.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив, що вимоги про усунення порушень умов договору та погашення боргу від ТОВ «ВЕЛЛФІН» він не отримував, доказів зворотного відповідачем суду надано не було, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Пунктами 3.1, 3.2 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 були внесені зміни до вказаного Переліку, зокрема, його було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», пунктами якого було встановлено, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, належать до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а для одержання такого напису надаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Як встановлено судом оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів належать нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений між товариством та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі №172/1652/18.
З огляду на викладене, оскільки встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 136, ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 908 грн. понесених і документально підтверджених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398), треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_2 ), старший державний виконавець Білопільського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Піскун Володимир Миколайович (41800, Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 53), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №51184, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованості в сумі 32537 (тринадцять дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 908 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя -