Справа № 573/119/22
Номер провадження 1-кп/573/39/22
09 лютого 2022 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 10 грудня 2021 року за №12021200570000357 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт Жовтневе Білопільського району Сумської області, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 309 КК України,
У вересні 2021 року, у точно невстановлений день та час, ОСОБА_4 біля лісосмуги неподалік від вул. Гончаренка в смт Миколаївка Сумського району помітив серед чагарників 6 рослин коноплі.
Вказані 6 рослин коноплі ОСОБА_4 зірвав для особистого вживання без мети збуту, переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де поклав їх сушитися на горище літньої кухні.
У подальшому, приблизно через тиждень після придбання рослин, ОСОБА_4 виявив, що зірвані ним рослини коноплі висохли, а тому перетер їх за допомогою сита, чим незаконно виготовив наркотичний засіб, який помістив до паперового пакету, пластикової колби і залишив їх зберігатися у приміщенні літньої кухні.
23 грудня 2021 року під час проведення обшуку в домоволодінні АДРЕСА_2 , де фактично проживав ОСОБА_4 , працівниками поліції виявлений та вилучений особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальна маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 8,366 г.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Отже, зазначеними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Під час досудового розслідування 27 січня 2022 року між начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
28 січня 2022 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт із зазначеною угодою по визнання винуватості.
Згідно із вказаною угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні в обсязі підозри. Також угодою визначено покарання, яке повинен він понести, а саме: у виді обмеження волі на строк 1 рік з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому проступку визнав повністю, обставини його вчинення, викладені в угоді та обвинувальному акті, не заперечував, просив затвердити угоду.
Прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 теж просили затвердити зазначену вище угоду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про затвердження вказаної угоди, враховуючи таке.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Частиною 1 статті 475 КПК України передбачено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
З урахуванням особи обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, та обставин, які пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю проступку, відсутність тяжких наслідків, вперше притягується до кримінальної відповідальності, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не застосовувався.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому з обвинуваченого підлягають стягненню в доход держави процесуальні витрати в сумі 2402,68 грн за залучення експертів.
Ухвалою слідчого судді від 28 грудня 2021 року накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки відпала потреба в ньому.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 473 - 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2022 року між начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі строком 1 рік з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути зі ОСОБА_4 2402 грн 68 коп. в доход держави.
Скасувати арешт на пластикову колбу з червоною кришкою, нижню та верхню частини пластикової пляшки, фольгу, згорнуту у виді кришки, 4 частини фольги з нашаруванням речовини чорного кольору, газетний згорток з речовиною рослинного походження.
Речові докази - три полімерних сейф-пакети з канабісом загальною масою 8,366 г, пластикову колбу з червоною кришкою, нижню та верхню частини пластикової пляшки, фольгу, згорнуту у виді кришки, 4 частини фольги з нашаруванням речовини чорного кольору, газетний згорток з речовиною рослинного походження, що зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, знищити.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя