Справа № 357/450/22
3/357/811/22
09.02.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні.
за ч. 1 ст. 173-2, ч.1 ст.173-2 КУпАП,
04 грудня 2021 року близько 15 год. 00 хвилин, ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , порушив заборону спілкування у будь-який спосіб зі своїм батьком ОСОБА_2 , згідно термінового заборонного припису вчиненого відносно нього серії АА №104319 від 02.12.2021року, а саме вчинив сварку зі своїм батьком, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2021 року близько 17 год. 30 хвилин, ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив сварку зі своїм батьком ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в його сторону нецензурною лайкою та погрожував спалити автомобіль, чим порушив терміновий заборонний припис вчиненого відносно нього серії АА №104319 від 02.12.2021року, а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належно повідомлений, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до вимог Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду. Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Постановою суду від 09.02.2022 року справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2КУпАП щодо ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні матеріали додані до справи, заяви ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , терміновий заборонний припис стосовно кривдника, вважає, що останній своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у вигляді штрафу, в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496.20 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяО. П. Шовкопляс