Справа № 357/532/22
3/357/855/22
09.02.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши матеріали справи які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, пенсіонерка, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
на підставі ч.1 ст. 156 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №738751 від 20.12.2021 року близько 10год.50 11год.23хв., за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Чорнобиля 5А на ринку «Піщаний» з торгового кіоска «Хлібо-булочні вироби», гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим порушила правила торгівлі та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання на неодноразові виклики не з'являлась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом SMS-повідомлень, причину неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань не надала.
Згідно зі ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до вимог Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду. Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина 1 ст.156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Статтею 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до ст.15 цього Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 ч.1КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відомостей, які підтверджують, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності.
Жодних доказів щодо реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта господарської діяльності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано.
Виходячи з цього, суддя вважає, що ОСОБА_1 , відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.156 ч.1 КУпАП, не є суб'єктом господарської діяльності.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на наведене, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності, прямо передбачені законодавством, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
За таких обставин вину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить регламентації дій судді щодо виду рішення, яке слід прийняти в цьому випадку, то провадження щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1, ст.156, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.251,ст.280 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Виявлені та вилучені у відповідності з протоколом огляду, виявлення та вилучення від 20.12.2021року, тютюнові вироби без марок акцизного податку повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. П. Шовкопляс