Справа № 161/14406/21
Номер провадження: 3/161/393/22
09 лютого 2022 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жидичин Ківерцівського р-ну Волинської обл., громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не судимого, працюючого на посаді складальника взуття ТзОВ «Альфа-Експо», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
07.08.2021 року о 10:10, в с. Озерце Луцького району, по вул. Клепачівська, 146, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ TF69Y, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук та зміна забарвлення обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці події, так і у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вказаному правопорушенні визнав частково та пояснив суду, що причиною його зупинки працівниками поліції було порушення ним правил ПДР України - під час руху він не був пристебнутим ременем безпеки. В ході розмови з працівниками поліції останні повідомили його, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, а тому запропонували пройти відповідний огляд. У відповідь на це, він погодився пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці події за допомогою приладу «Драгер», однак на місці події технічний засіб був відсутнім. Натомість, від проходження огляду в медичному закладі він дійсно відмовився. Додатково зазначив, що алкоголь він вживав напередодні, а відтак вважав, що за кермом свого автомобіля він був
тверезим.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073161 від 07.08.2021 року, складеним інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенантом поліції Календою М.П. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
-постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 847160 від 07.08.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 3);
-рапортом інспектора СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенанта поліції Календи М.П. від 07.08.2021 року в якому останній зазначив, що 07.08.2021 року о 10:10, в с. Озерце по вул. Клепачівська, 146, під час здійснення патрулювання було виявлено транспортний засіб ЗАЗ TF69Y, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого порушив вимоги ПДР України та у зв'язку з чим був зупинений. В ході спілкування з останнім, ким виявся ОСОБА_1 , у нього вбачалися ознаки алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 від освідування на стан сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі відмовився (а.с. 3);
-відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського з якого вбачається наступне. Внаслідок зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції було роз'ясно причини такої, а також повідомлено про наявність підстав вважати, що він перебуває в стані сп'яіння, оголосивши відповідні ознаки. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі охорони здоров'я, однак в обох випадках останній відмовився та така відмова була зафіксована в присутності двох свідків (а.с. 4).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, в свою чергу, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_1 спростованим не був.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо його згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп'яіння на місці зупинки та такі в повній мірі спростовуються дослідженим в ході розгляду справи відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, а також спостерігається виражене тремтіння пальців рук та зміна забарвлення обличчя.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов'язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку,був зафіксований як за допомогою технічного засобу відеозапису, так і в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що інспектором поліції при складенні адміністративних матеріалів було порушено вимоги Інструкції.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, а тому останній в розумінні ПДР України відноситься до категорії «водій».
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як водій), тягне за собою виключно накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Суд також враховує ту обставину, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська