Справа № 488/5721/14-к
Провадження № 1-кп/488/340/14 р.
іменем України
09.12.2014 року Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, не працює, місця реєстрації не має, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимий 21 липня 2014 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривен, ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 16 жовтня 2014 року покарання у виді штрафу замінено на громадські роботи на строк 50 годин, які відбуті 05 грудня 2014 року;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2014 року за № 12014150050003173,
08 жовтня 2014 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_6 , 1937 року народження, який сидів на лаві поблизу.
Дізнавшись під час розмови від своїх знайомих, які перебували поруч, про те, що ОСОБА_6 щойно зняв гроші з депозитного рахунку, ОСОБА_5 підсів до останнього.
Побачивши у сумці ОСОБА_6 гроші, керуючись раптово виниклим корисливим умислом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, діючи непомітно для останнього та своїх знайомих, ОСОБА_7 , просунувши руку до сумки потерпілого, повторно таємно викрав належні тому гроші в сумі 2 600 грн.
З викраденим майном ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованому правопорушенні свою вину визнав повністю та показав, що у вказаний день та час він прийшов до магазину на вул.Артема купити продукти харчування та спиртні напої, де випадково зустрів ОСОБА_8 та Вангеласта. Він почув їх розмову, у якій йшлося про те, що вони тільки-но допомогли якомусь діду зняти з банківського рахунку гроші, за що він їм віддячив, давши 45 грн. ОСОБА_9 вказала на того чоловіка, який сидів поруч на лаві та пив пиво. Він підсів до діда, побачив, що його сумка напіввідкрита, а в ній побачив гроші. Просунувши руку до сумки, він непомітно для діда та ОСОБА_9 і Вангеласта, які перебували поруч, витягнув гроші. Після цього всі втрьох пішли. Він перерахував гроші, їх виявилося 2 600 грн. Він дав Вангеласту 1 100 грн., таку ж суму залишив собі, а 500 грн. передав ОСОБА_9 . В подальшому він відшкодував потерпілому 1 000 грн.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України дослідження інших доказів за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.
Оцінюючи досліджений доказ, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги, що він вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення середньої тяжкості, потерпілим від якого є особа похилого віку, раніше судимий за кримінальне правопорушення аналогічної спрямованості, за місцем проживання дільничним інспектором міліції характеризується посередньо.
В той же час суд відмічає, що ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, частково відшкодував потерпілому спричинену матеріальну шкоду.
Сукупність зазначених обставин дає підстави призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі у межах санкції відповідної норми кримінального закону.
При цьому, зважаючи на сукупність пом'якшуючих покарання обставин та особу обвинуваченого, щире каяття, суд переконаний, що досягти мети його виправлення та запобігти вчиненню ним нового правопорушення можливо без ізоляції від суспільства, а тому на підставі положень ст.ст.75, 76 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, та покласти на нього обов'язки у відповідності до п.3, п.4 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1