Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" липня 2007 р. Справа № 55/174-07
вх. № 5415/5-55
Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.
при секретарі судового засідання Авоян Е.А.
за участю представників сторін:
позивача - Ринкевича Ю.Б., Шишкина А.Ю.
відповідача- Прядка В.О.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій іремонту автомобільних шляхів", м. Х-в
до Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" ,м. Харків
про стягнення 19446,27 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій і ремонту автомобільних шляхів", м. Харків (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця", м. Харків ( далі відповідач) коштів у сумі 19446,27 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що листом від 26 жовтня 2006 року за №02-26/1-2814 Харківське територіальне відділення Антимонопольного комітету України направило рекомендації про зниження вартості послуг з утримання, обслуговування та переводу стрілок, відкриття закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під"їзних коліях вітковласників з 22,70 грн. до 18,27 грн., однак відповідач не здійснив коригування лицевого рахунку на суму 19446,27 грн.,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 червня 2007 р.
04 червня 2007 р. відповідач до канцелярії господарського суду надав заяву,в якій просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на сплив строку позовної давності щодо заявленої вимоги.
04 червня 2007 року в судовому засідання було оголошено перерву до 19 червня 2007 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 19 червня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 червня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 09 липня.
09 липня 2007 року в судовому засідання було оголошено перерву до 19 липня 2007 р.
Представники позивача у судовому засіданні 19 липня 2007 року пітримували позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову запечував з мотивів, наведених у запереченнях.
Сторони звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
21 лютого 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій і ремонту автомобільних шляхів" та Статутним територіально- галузевим об"єднанням "Південна залізниця" було укладено Договір № 020519 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, у відповідності до умов якого відповідач надає послуги, пов"язаннні з перевезенням, а позивач, в свою чергу здійснює розрахунки за ці послуги.
Оплата за надані послуги залізницею у відповідності до п.2.4. договору здійснюється шляхом попередньої оплати, на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами по мірі виконання перевезень та надання послуг позивачу.
У доповненні № 020934 до вищезазначеного договору від 21.02.2001 року сторонами узгоджено перелік послуг та розміри оплати за їх надання. Додаткова послуга з утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників (далі ДТ-13) складає суму 50,20 грн.
Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за № 457, статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентується порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до ст.58 Статуту залізниць України розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.
Відповідно до ч.2 ст.17 Статуту залізниць України, умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. В силу п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, списання грошей з рахунку платника проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються у накопичувальні картки, які складаються станціями у трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції та платника.
Як встановлено судом, позивач не підписував накопичувальних карток, в яких відображалося нарахування тарифу за надання додаткових послуг ДТ-13, але відповідач у судове засідання надав вибірково копії накопичувальних карток( № 620840 за 07.09.06 р., № 620984 за 14.09.06 р.,№ 621337 за 04.10.06 р., № 621464 за 10.10.06 р.,№ 621823 за 21.10.06 р.), на звороті яких відбиті акти загальної форми і виписки з Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.07.2002 № 567/6855 та "Інструкції з ведення станційної комерційної звітності", які регламентують випадки складання актів загальної форми. Так, у розділі 28 Правил складання актів вищевказаних Правил передбачено, що відмова вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами призводить до складання акту загальної форми.
Відповідно до ст.136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст.134 Статуту, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 44, якою вимагав відкоригувати його особовий рахунок у сумі 23053,32 грн.
Відповідач свої листом вих.№ НФМ-08/05/0-39 від 29.03.07 р. повідомив позивача про те, що, розглянувши претензію, частково її задовольнив у сумі 3606,73 грн., відказавши в останній частині з причин закінчення строку позовної давності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до Правил заявлення та розгляду претензій (ст.130-137 Статуту залізниць України) днем пред"явлення претензії вважається день здачі претензійної заяви на пошту чи безпосередньо залізниці.
Оскільки позивач звернувся до залізниці з претензією №44 лише 14 березня 2007 року (відповідачем у поясненнях вказано про те, що було враховано дату 14.03.2007 року з причин не збереження поштового конверту), то його особовий рахунок було відкориговано в межах строку позовної давності : з 14.03.2007 року по 14.09.2006 року у сумі 3606,73 грн., що підтверджує відповідний перелік ТехПД залізниці від 30.03.2007 року№164 .
Враховуючи викладене, суд знаходить підстави вважати, що перебіг строку позовної давності щодо коригування особового рахунку позивача закінчився 14 вересня 2006 року.
Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже вимоги позивача, які випливають із спірного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги заявлені поза межами строків позовної давності без посилання на обставини, які перешкоджали вчиненню дій у визначені законодавством терміни, а тому при відсутності поважних причин пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.9, ч.4 ст.267, Цивільного кодексу України, ст. 223 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України: -
В позові відмовити.
Повний текст рішення підписано 23 липня 2007 р.
Суддя Гребенюк Н.В.