Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" липня 2007 р. 12-10 Справа № АС-41/163-07 (н.р. А-03/132-05)
вх. № 5003/1-41 (н.р. 4289/1-03)
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - Яковлева Н.П. дов.
відповідача - Горошко Т.М. дов.
по справі за позовом ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор" с. Савинці
до ДПІ у Балаклійському районі
про визнання недійсним повідомлення
Позивач, ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор", звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001892301/0 від 01.04.2005 р. про визначення йому податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 16667,0 грн. і штрафних санкцій у розмірі 8333,50 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняте рішення не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідач, ДПІ в Балаклійському районі Харківської області проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у заперечення[ на позов.
З матеріалів справи судом встановлено, що у березні 2005 р. Балаклійською МДПІ в Харківській області була проведена перевірка дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України» "Савинський елеватор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, повноти нарахування та сплати податків. За результатами перевірки складений акт від 30.03.2005 р. за № 219/23-104/05430449. При перевірці встановлені порушення підприємством позивача пп.7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та донараховано ПДВ у розмірі 16667,0 грн., оскільки ним неправомірно віднесені витрати по сплаті ПДВ до складу валових витрат, які не дають обґрунтованого підтвердження наданих послуг по договору від 01.03.04 р. з ДАК "Хліб України".
На підставі вказаного акту, начальником Балаклійської МДПІ 01.04.2005 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001892301/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25500,50 грн. : 16667,0 грн. основний платіж, 8333,50 грн. штрафні санкції.
Надані суду документи свідчать, що 01.03.2004 р. позивачем і ДАК “Хліб України» був укладений договір № 8086/20 про надання інформаційно - консультативних і маркетингових послуг. Відповідно до розділу 1 даного договору ДАК “Хліб України» взяв на себе зобов'язання надавати Савинському елеватору послуги по інформаційному, маркетинговому, консультативно-довідковому обслуговуванню. За виконання передбачених розділом 1 договору від 01.03.2004 р. робіт, пунктом 4.1 договору була встановлена щомісячна абонентна плата в розмірі 5400,0 грн. , ПДВ - 900,0 грн. Згідно п. 2.3 договору ДАК “Хліб України» бере на себе зобов'язання при необхідності надати позивачу інші, крім передбачених договором від 01.03.2004 р., послуги. Вартість передбачених п. 2.3 Договору послуг повинна була обумовлюватися окремо і не передбачалася п. 4.1 договору від 01.03.2004 р. № 8086. У жовтні 2004 р., крім передбачених розділом 1 договору № 8086 ДАК "Хліб України" були надані Савинському елеватору інші інформаційно-консультативні і маркетингові послуги на загальну суму 100000,0 грн., ПДВ у розмірі 16666,66 грн., які пов'язані із заставною закупкою зернових восени 2004 р., що підтверджується актом виконаних робіт від 31.10.2004 р. на суму 100000,0грн., здійснені у жовтні 2004 р. роботи на суму 5400,0 грн., передбачені розділом 1 договору № 8086, про що складений акт виконаних робіт № 7 від 31.10.2004 р.
Також, з матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт підписано 31.10.2004р., а податкова накладна на суму 1054000,1 грн. виписана 29.10.2004р., що суперечить п.4.3 розділу 4 договору, укладеного між сторонами.
Згідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) , вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (звертання).
Відповідно до вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першого з подій, у тому числі, дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.
Відповідно до вимог пп. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат вважається дата списання засобів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з акту перевірки, при проведенні перевірки встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було порушено п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме підприємство зайво віднесло до валових витрат витрати, які фактично не дають обґрунтованого підтвердження наданих інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг. Відповідачем за результатами проведення даної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0001882301/0 від 01.04.05р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 20833,34 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2083,33 грн. Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001882301/0 від 01.04.05р. Рішенням Господарського суду Харківської області по справі № А-04/127-05 від 14.06.05 р. в задоволенні позовних вимог ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор" було відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду по справі № А-04/127-05 від 13.09.05 р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.05 р. залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.06р. касаційну скаргу ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор" залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін. Судом касаційної інстанції зазначено, що при винесенні рішень, суди встановили, що відповідні маркетингові послуги, надання нормативної документації, розрахунки за надані послуги здійснювалися скаржником виключно на підставі наказів ДАК "Хліб України". В даному випадку мають місце правовідносини між господарюючими суб'єктами, які пов'язані між: собою спільним капіталом та централізованим управлінням та контролем. В той же час, Закон передбачає можливість існування господарських відносин між пов'язаними особами, проте, в цьому випадку господарюючі суб'єкти мають діяти за власним переконанням в межах законодавства та статуту підприємства.
Оскільки, здійснення перерахування коштів на забезпечення виконання умов зазначеного договору у зв'язку із наданням маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг здійснювалося на підставі саме наказу головного по відношенню до скаржника підприємством, то у таких відносинах, як встановлено судами, відсутній характер вільного волевиявлення. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України, одним із основних принципів господарювання є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
При розгляді справи № А-04/127-05 судом встановлено, що витрати по операціях, що передбачені умовами договору, укладеного між ДП ДАК "Хліб України" "Савинський елеватор" та ДАК "Хліб України" від 01.03.2004 року № 8086, не є валовими витратами згідно вимог, передбачених ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вони пов'язані з повноваженнями засновника, а не з договірними відносинами по господарській діяльності позивача.
Таким чином, позивачем порушено п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки послуги придбавалися не для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки правомірно зроблено висновок, що позивачем порушено пп.7.4.1 ст.7 Закону «Про ПДВ», щодо віднесення до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 16 667,00 грн., по операціях, які не дають обґрунтованого підтвердження наданих маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, які згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валових витрат, а податкове повідомлення-рішення № 0001892301/0 від 01.04.2005 р. прийнято правомірно.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4,8,17,50, 86,87, 94,138,143,151-153,160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 19.07.2007 р.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Хачатрян В.С.