Справа № 202/5406/21
Провадження № 2/202/496/2022
03 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голобородько О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
В обґрунтування поданої заяви позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач - ОСОБА_2 , однак фактично там не проживає. Наголошує, що реєстрація відповідача у вказаній квартирі позбавляє її можливості користуватись та розпоряджатись належним їй майном.
Позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М.
В даній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 23.09.2021 року, виданою адресно-довідковим підрозділом ГУ ДМС УДМС України в Дніпропетровській області.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України, яка передбачає право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливо лише з підстав, передбачених законом.
У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Водночас за правилом ч. 2 ст. 405 ЦК, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно акту від 18.06.2021 року, складеного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , затвердженого керуючим компанією ТОВ «К.О.Д» ОСОБА_2 ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що відповідач добровільно не проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин понад один рік.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням та задоволення позовних вимог в цій частині.
Разом із тим, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню вимогу про зняття відповідача з реєстрації за вищевказаною адресою, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням само по собі є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання та позивачу не відмовлено у знятті відповідача з реєстраційного обліку у зв'язку із втратою ним права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Г.В. Бєсєда