єдиний унікальний номер справи 546/702/21
номер провадження 2/546/51/22
26 січня 2022 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/702/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця , -
встановив:
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом, в якому, з урахуванням уточнень викладених у заяві від 25.11.2021, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.01.2010 у розмірі 8031,19 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 13.01.2010 (у первинній редакції позовної заяви зазначено договір № б/н від 05.12.2009). Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він був повністю проінформованим про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання, позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Таким чином АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язанняза договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, однак, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.06.2018 виданого Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 84, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Станом на дату смерті його заборгованість перед банком за кредитним договором № б/н від 13.01.2010 становила 8031,19 грн., яка складається з: 8031,19 грн. - заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 8031,19 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту. Згідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Виходячи із цього, спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_5. В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Крім того у своїй позовній заяві представник позивача також зазначає, що 24.11.2020 звернувся до Решетилівської державної нотаріальної контори із претензією кредитора та 14.12.2020 отримав відповідь про те, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Бєлаша Ю.Д., за місцем заведення спадкової справи, та 20.01.2021 отримали відповідь від приватного нотаріуса Бєлаша Ю.Д. Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За змістом ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вважаючи, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично спадщину прийняв, так як не відмовився від неї протягом встановленого строку, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини, та не вжив заходів щодо погашення вказаної заборгованості, представник акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» звернувся до суду з даним позовом. Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 23.06.2021 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.05.2019 спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . За таких обставин, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , як спадкоємця, заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.01.2010 у розмірі 8031,19 грн. та судові витрати.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 05.08.2021 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
19.08.2021 суддею Романенко О.О. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
07.09.2021 Решетилівською міською радою Полтавської області були надані витребувані судом докази.
19.10.2021 приватний нотаріус Довбиш С.М. повідомив своїм листом суд, що не може виконати вимоги ухвали суду від 19.08.2021, тому що спадкова справа № 10/2018 щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 була відкрита приватним нотаріусом Бєлашом Ю.Д.
Від відповідача ОСОБА_1 21.10.2021 надійшла до суду заява, в якій вона просила відкласти розгляд справи призначений на 21.10.2021 та продовжити їй строк на подання відзиву з метою реалізації свого права на захист та укладення договору з адвокатом про надання правової допомоги.
Ухвалою суду від 21.10.2021 було задоволено клопотання відповідачки та клопотання позивача про витребування доказів у приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаша Ю.Д. копії спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
01.11.2021 від приватного нотаріуса Бєлаша Ю.Д. надійшли до суду витребувані докази по справі.
02.11.2021 відповідачем по справі ОСОБА_1 надано до суду відзив на позовну заяву та заяву на поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві зазначає, що заперечує проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що копію свідоцтва про смерть, яке було видано 11.06.2018 Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області її братом ОСОБА_3 було подано через декілька днів після смерті їх батька до відділення АТ КБ «Приват Банк», яке знаходиться у м. Решетилівка Полтавської області. Копію зазначеного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 і було долучено позивачем до позовної заяви. Також до претензії кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до Решетилівської ДНК, яку було надіслано 24.11.2020 року було долучено документ, що підтверджує смерть клієнта, яким напевно було вищезазначене свідоцтво про смерть. Згідно листа-претензії АТ КБ «Приват Банк» до відповідача, ОСОБА_1 , можна встановити, що на дату смерті заборгованість позичальника складає 8031,19 грн. Таким чином, кредитору було відомо про смерть ОСОБА_2 . Окрім цього, позивач у позовній заяві зазначає, що 24.11.2020 року було направлено претензію кредитора до Решетилівської ДНК та 14.12.2020 отримана відповідь, в якій зазначалося, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Бєлаша Ю.Д., за місцем заведення спадкової справи, та 20.01.2021 отримана відповідь. Таким чином, позивачем - банком пропущено строки, встановлені ч. 2, 3 ст. 1281 ЦП України, а тому, в силу ч. 4 ст. 1281 ЦК України він втратив право вимоги. Окрім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву, в порядку ст. 93 ЦПК України поставлено запитання до позивача АТ КБ «ПриватБанк», а саме:
1. Де позивачем АТ КБ «ПриватБанк» було отримано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було видано 11.06.2018 Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та долучено до позовної заяви?
2. Коли позивач АТ КБ «ПриватБанк» отримав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було видано 11.06.2018 Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та долученого до позовної заяви?
3. Коли у позивача АТ КБ «Приватбанк» настало право вимоги до ОСОБА_2 відповідно до заяви № б/н від 05.12.2009 року?.
25.11.2021 представником позивача надано до суду відповідь на відзив з матеріалами, заяву свідка.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 05.12.2009 року. Окрім цього, до відповіді на відзив додає знімок з екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська База, з якого вбачається, що 11.06.2018 у Банку був доданий документ (копія документу про смерть) відносно смерті позичальника, із знімку вбачається, що 11.06.2018 об 12:10:17 годині було прикріплено документ відносно смерті позичальника ОСОБА_2 . Також представник позивача зазначає, що з доданих інформаційних довідок за № 283331825 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та № 283331826 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з яких вбачається, що відповідач- спадкоємиця ОСОБА_1 успадкувала нерухоме майно на яке отримала: свідоцтво про право власності на спадщину, серія та номер 217 та свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 218 виданих 13.05.2019 приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлашом Ю.Д. За матеріалами справи № 546/702/21 станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором за позовними вимогами та відповідно, розмір ціни позову складає 8031,19 грн. і не викликає сумнівів, що і успадковане вищеперелічене нерухоме майно і звичайні побутові речі які залишилися у родині як спадок вартують не менше ціни позову 8031,19 грн. Про видачу 13.05.2019 відповідачу/спадкоємиці свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер 217 та свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 218 - АТ КБ «Приватбанк» дізнався 07.11.2021 з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Позивач вважає, що правовідносини тривають, продовжуються. У матеріалах справи № 546/702/21 у додатках до позовної заяви позивача від 02.07.2021 міститься копія претензії кредитора Вих. № SAMDN55000030728527 від 13.11.2020 та докази направлення до Решетилівської ДНК із відбитком поштового штемпелю 24.11.2020 про відправку та із копією на самому реєстрі поштового чеку про відправку 24.11.2020. Також, у додатках до позовної заяви позивача від 02.07.2021 міститься копія відповіді-листа приватного нотаріуса Бєлаша Ю.Д. від 11.01.2021 року на вищезазначену претензію Банка, що була перенаправлена йому з Решетилівської ДНК за місцем відкриття спадкової справи - в якому приватним нотаріусом зазначено, що згідно ст. 8 ЗУ «Про нотаріат», ви не є суб'єктом отримання інформації. Враховуючи, що позивачем 23.06.2021 до спадкоємиці - ОСОБА_1 було направлено лист-претензію кредитора за Вих. № SAMDN5500003072852 від 04.06.2021 згідно реєстру від 18.06.2021 із відбитком поштового штемпелю 23.06.2021 про відправку та із копією на самому реєстрі поштового чеку про відправку 23.06.2021, то позивач не пропустив строки, встановлені ч. 3 ст. 1281 ЦК України, оскільки про видачу 13.05.2019 відповідачу приватним нотаріусом Бєлаш Ю.Д. свідоцтва про право на спадщину - Банк дізнався 07.11.2021, то вважає, що правовідносини тривають, продовжуються. Та просив продовжити процесуальний строк на подання до суду відповіді на відзив.
25.11.2021 разом з відповіддю на відзив представником позивача подано заяву свідка. В якій зазначається, що на вимогу ст. 93 ЦПК України надаємо до суду на поставлені питання відповідь. 1 Зазначаємо, що позивач додає та просить суд долучити до матеріалів справи знімок з екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська База, з якого вбачається, що 11.06.2018 року було отримано копію документа стосовно смерті позичальника. Надати більш детальну інформацію не виявляється можливим. 2. Зазначаємо, що згідно Банківського комплексу Єдина клієнтська База 11.06.2018 року Банк отримав документ (копію документу про смерть) стосовно смерті позичальника, із знімку вбачається, що 11.06.2018 року о 12:10:17 годині було прикріплено документ стосовно смерті позичальника. 3 Зазначаємо, що відповідно до ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. до Відповідача. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України). Необхідно звернути увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 01.2020 року (довідка про видачу кредитних карт додається). Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 29.07.2021 року - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які посилається відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує на те, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав. Враховуючи викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
25.11.2021 представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву з додатками від 15.11.2021, в якій нічого не змінилося, окрім дати укладення договору № б/н від 13.01.2010, в попередній редакції дата договору № б/н від 05.12.2009. Та на підставі викладеного просили стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8031,19 грн за кредитним договором № б/н від 13.01.2010, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 14.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 26.01.2022.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Позивач надав до суду заяву, у якій просить розгляд справи про стягнення заборгованості проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 52). В подальшому від позивача чи його представника до суду не надходило ніяких заяв чи клопотань, в яких би зазначалося про розгляд даної справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, в якій окрім іншого просила слухання справи проводити у її відсутність (а.с. 191).
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2010 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (старт карткового рахунку 05.12.2009, № НОМЕР_2 ) (а.с. 19, 20). У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено.
Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11.06.2018 Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 84 (а.с. 38).
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 13.01.2010, згідно наданого до суду розрахунку, становила 8031,19 грн., з них: 8031,19 грн. - заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 8031,19 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Питання спадкування за заповітом регулюються Главою 85 Цивільного Кодексу України.
З матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 10/2018 (початої: 19 червня 2018 року, закінчено 13 травня 2019 року), відкритої приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Ю.Д., після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його донька ОСОБА_1 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом за № 217 від 13.05.2019 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом за № 218 від 13.05.2019). 13.05.2019 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за № 217 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом за № 218.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Так, згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців, оскільки недотримання цих строків позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Частиною 2 та 3 ст. 1281 ЦК України (в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018) передбачено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
При цьому, зміст цієї статті ЦК України не зобов'язує учасників спадкових правовідносин з'ясовувати наявність усіх боргів, які мав спадкодавець за життя, та всіх кредиторів, які мають право вимоги за такими боргами. Єдиним обов'язком правонаступника є повідомлення кредиторів спадкодавця про відкриття спадщини, і лише якщо правонаступник знає про наявність таких кредиторів і має їхні координати.
Посилання в ст. 1281 ЦК України про необізнаність пред'явлення кредиторами претензій до спадкоємців не означає, що кредитори зобов'язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог спадщини безпосередньо. Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій (п. 189).
Під час розгляду справи судом встановлено, що про смерть позичальника ОСОБА_2 банк дізнався 11.06.2018, після того як до нього звернувся син померлого та надав свідоцтво про смерть. Даний факт також підтверджується наданими позивачем до позовної заяви фотокопією (копію) свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та самим позивачем зазначається у відповіді на відзив і до відповіді на відзив додано знімок з екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська База, з якого вбачається, що 11.06.2018 у Банку був доданий документ (копія документу про смерть) відносно смерті позичальника, із знімку вбачається, що 11.06.2018 об 12:10:17 годині було прикріплено документ відносно смерті позичальника ОСОБА_2 , розрахунком заборгованості за договором № б/н від 13.01.2010, з якого вбачається, що з 11.06.2018 припинено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, та випискою за договором № б/н від 01.07.2021, де вказано, що 12.07.2018 відбулось закриття заборгованості та повернення нарахувань поповнення карткового рахунку.
Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 1281 ЦК України позивач мав право пред'явити вимоги до спадкоємця боржника протягом шести місяців починаючи з 11.06.2018 (смерті позичальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тобто з часу коли він дізнався про відкриття спадщини.
Водночас, з претензією кредитора до Решетилівської державної нотаріальної контори позивач вперше звернувся лише 24.11.2020 (а претензія кредитора за вих. № SAMDN55000030728527 від 13.11.2020), тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Враховуючи наведені норми та обставини справи встановлені судом, суд приходить до висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» втратило право вимоги до спадкоємців боржника - ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги про стягнення боргу кредитором спадкодавця є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 629, 1054, 1216, 1220, 1221, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд.
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.02.2022.
Учасники справи:
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КОД ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Романенко