Справа № 646/43/22
№ провадження 1-кс/646/118/2022
07.02.2022 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
представника особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_2 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
06 січня 2022 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 30 грудня 2021 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 30 грудня 2021 року він звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного невиконання ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі №953/22960/21 від 16 грудня 2021 року, а також визнати його потерпілим у кримінальному провадженні та надати копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також невідкладно розпочати досудове розслідування. Однак, як стало відомо заявнику з телефонної розмови із співробітниками ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, відомості за його заявою від 30 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, у зв'язку з чим він звернувся зі скаргою до суду.
Представник особи, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області у судове засідання не з'явився, 02 лютого 2022 року на адресу суду від начальника ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 надійшли матеріали щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_4 від 30 грудня 2021 року, зі змісту яких слідує, що заява ОСОБА_4 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вислухавши думку представника особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, оцінивши докази, якими заявник обґрунтовує скаргу, приходить до такого висновку.
Положеннями частини 1 статті 303 КПК України визначений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, зокрема, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.
Отже, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення.
Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статі КК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Разом з тим, такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Вказане слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як слідує зі змісту скарги, 30 грудня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного невиконання ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі №953/22960/21 від 16 грудня 2021 року.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30 грудня 2021 року слідує, шо 23 грудня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Будинку нерухомості із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) №50101045 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року, ухваленої у справі №953/22960/32, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження без позбавлення права користування на квартиру АДРЕСА_1 , що належить підозрюваному ОСОБА_6 30 грудня 2021 року заявникові видано рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №62545119 від 23 грудня 2021 року у зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі. Однак, на думку скаржника, зазначене не відповідає дійсності, оскільки ним при зверненні до Будинку нерухомості були подані всі документи, що передбачені Законом для здійснення державної реєстрації обтяження речового права на нерухоме майно.
З долученого до матеріалів скарги Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2021 року слідує, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_7 під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 23 грудня 2021 року, встановлено відсутність у повному обсязі документів необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року. Зокрема зазначено, що реєстраційні дії на підставі рішень суду проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак, відповідно до відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року по справі №953/22960/21 відсутня, у зв'язку з чим направлено запит до Київського районного суду м. Харкова.
Крім того, у вказаному Рішенні зазначено про те, що розгляд заяви буде поновлено після встановлення ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року у справі №953/22960/21 при отриманні відомостей у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, або після отримання відповіді з Київського районного суду м. Харкова на запит державного реєстратора. Окрім того, зазначено про можливість оскарження рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав а їх обтяжень.
З відповіді начальника Відділу поліції № 1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , адресованої ОСОБА_8 № 22079/119-63/01/11-2021 від 04 січня 2022 року, що надійшла до канцелярії суду, слідує, що відомості за заявою ОСОБА_9 від 30 грудня 2021 року до ЄРДР не вносились, оскільки при розгляді заяви обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення не виявлено.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та проаналізувавши відомості, наведені в заяві ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення від 30 грудня 2021 року, дійшов висновку, що вказану заяву не можна вважати за своєю суттю заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки вона не містить обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, у вказаній заяві ОСОБА_10 не погоджується з прийнятим державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_9 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Разом з тим, що відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Отже, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений порядок оскарження рішення державного реєстратора у разі незгоди з вказаним рішенням, про що також зазначено в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2021 року.
У ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що заявник рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2021 року у визначеному Законом порядку не оскаржив, а відразу звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зауважує, що доводів скаржника недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки таке розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування посадових осіб у разі незгоди з їх рішеннями або суб'єктивними припущеннями про їх злочинні дії.
З огляду на викладене, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 08 лютого 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1