08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 653/4089/20
провадження № 51-5459 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2022 року касаційну скаргу засудженого, у зв'язку з недотриманням вимог статті 427 КПК України, залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У межах наданого судом строку ОСОБА_4 надав уточнену касаційну скаргу, проте недоліків, зазначених у вказаній ухвалі, не усунув.
Так, засуджений не усунув порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, відповідно до якої в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, наданої на усунення недоліків, ОСОБА_4 повторно не зазначає у чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення з огляду на положення статей 412-414 вказаного Кодексу.
Натомість, в обґрунтування вимог касаційної скарги засуджений вказує на недотримання вимог статей 117 та 395 КПК України, однак не наводить конкретних щодо їх порушення, що робить такі доводи беззмістовними та позбавляє Суд можливості перевірити їх належним чином.
Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК України у межах касаційної скарги, відсутність у поданій скарзі правового обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Окрім цього, викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду, що становить порушення
п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України.
Зокрема, такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Так, ОСОБА_4 просить Суд перевірити всі доводи викладені в апеляційній скарзі, поновити строк на апеляційне оскарження вироку Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2021 року щодо нього, при цьому не враховує, що перевірка доводів апеляційної скарги та вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не віднесено кримінальним процесуальним законом до повноважень суду касаційної інстанції, оскільки дане питання вирішується виключно апеляційним судом.
З огляду на вищенаведене, касаційна скарга не містить вимоги до суду касаційної інстанції щодо того, яке рішення має ухвалити Суд за наслідками розгляду його касаційної скарги, відповідно до приписів ст. 436 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3