Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4181/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східукртранс", смт Пісочин Харківського району Харківської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назар-2011", м.Лозова Харківської області,
про стягнення 323359,11 грн,
за участю представників:
позивача - Бойка Ю.М. (ордер серії ВІ № 1066767 від 23.11.2021);
відповідача - Михайловина Д.В (ордер серії ВІ № 1053812 від 13.12.2021);
Товариство з обмеженою відповідальністю "Східукртранс", смт Пісочин Харківського району Харківської області, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 4181/21 від 19.10.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назар-2011", м.Лозова Харківської області, про стягнення суми боргу за надані послуги за Договором перевезення вантажу №09/07-2 від 09.07.2020 в розмірі 323359,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за надані позивачем у період з 09.03.2021 по 24.06.2021 послуги з перевезення вантажів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2021, після усунення недоліків позовної заяви, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східукртранс" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/4181/21 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Протокольною ухвалою господарського суду від 14.12.2021 строк підготовчого провадження у справі № 922/4181/21 продовжено на 30 днів - до 02.02.2022.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 18.01.2022, відповідач проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що позивачем не було виконано умов Договору (п. 3.2) щодо надання відповідачу рахунків-фактур для оплати послуг, а відтак не доведено належними доказами настання строку оплати та не доведено порушення його прав на момент звернення з позовом до суду.
Протокольною ухвалою від 20.01.2022 задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву; підготовче провадження у справі № 922/4181/21 закрито та призначено розгляд справи по суті.
01.02.2022 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача щодо настання строку виконання ТОВ "Назар-2011" зобов'язання зі сплати боргу, в яких позивач зазначив, що рахунки-фактури були направлені відповідачу 18.10.2021 разом з претензією про сплату боргу. Проте, відповідач у добровільному порядку оплату за отримані послуги не здійснив.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.02.2022, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
09.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східукртранс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Назар-2011" (відповідач) було укладено Договір перевезення вантажу № 09/07-2, згідно з п. 1.1 якого позивач, як перевізник, здійснює перевезення вантажів на умовах, встановлених цим Договором, а відповідач, як відправник, сплачує за перевезення вантажу встановлену цим Договором плату.
Відповідно до п. 2.3 Договору, приймання вантажу до перевезення здійснюється на підставі оформленої відправником товарно-транспортної накладної встановленої форми, яка є основним перевізним документом.
Згідно з п. 3.2 Договору, вартість послуг визначається рахунком-фактурою на підставі Акту виконаних робіт, яким зазначається фактична маса перевезеного вантажу, та сплачується відправником протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним рахунку-фактури.
Як свідчать матеріали справи, на виконання зазначеного Договору позивачем на замовлення відповідача в період з 09.03.2021 по 24.06.2021 були надані послуги з перевезення вантажів на загальну суму 323359,11 грн.
На підтвердження обсягу та ціни наданих послуг позивачем надано підписані сторонами акти наданих послуг № 13 від 09.03.2021, № 14 від 10.03.2021, № 17 від 19.03.2021, № 18 від 23.03.2021, № 53 від 24.06.2021.
Рахунки на оплату наданих послуг були надіслані позивачем на адресу відповідача 18.08.2021, проте відповідачем оплату за надані послуги здійснено не було.
Позивач вказує, що 18.08.2021 відповідачу також було направлено претензію про сплату боргу, відповіді на яку від відповідача не надійшло.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав.
Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку про передчастність заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Східукртранс" позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з укладеного між сторонами Договору перевезення вантажу №09/07-2 від 09.07.2020, основні умови перевезення визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.
Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі вартості наданих послуг.
Строки визначення вартості послуг та порядок їх сплати визначено в розділі 3 Договору (т. 1, а.с. 17).
Зокрема, в пункті 3.2 Договору сторони зазначили, що вартість послуг з перевезення визначається рахунком-фактурою на підставі Акту виконаних робіт, яким визначається фактична маса перевезеного вантажу, та сплачується відправником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання ним рахунку-фактури.
Вказані узгоджені сторонами умови Договору, в силу вимог ст.ст. 627, 629 ЦК України, є обов'язковими до виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на ігнорування відповідачем вимог позивача щодо сплати заборгованості, викладених у претензії, що була надіслана на адресу відповідача разом з рахунками-фактурами 18.08.2021.
Водночас, матеріали справи свідчать, що претензію № 1 та рахунки-фактури було надіслано позивачем на адресу ТОВ "Назар-2011" 18.10.2021, а не 18.08.2021, як зазначає позивач у позовній заяві.
При цьому, поштові відправлення, якими було направлено претензію № 1 та рахунки-фактури (штриховий код 6105247504166 та штриховий код 6105247504182) не було вручено адресатові, про що свідчить трекінг поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта".
Доказів направлення будь-яких інших претензій на адресу відповідача матеріали справи не містять.
Крім того, саме 18.10.2021 позивачем було направлено до суду позовну заяву до ТОВ "Назар-2011", яка в подальшому була залишена судом без руху у зв'язку з відсутністю документів, зазначених у додатку до позовної заяви, у тому числі рахунків-фактур №13 від 09.03.2021; № 14 від 10.03.2021; № 15 від 16.03.2021; № 17 від 19.03.2021; № 18 від 23.03.2021; № 53 від 24.06.2021.
Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, що був наданий позивачем на усунення недоліків позовної заяви, вищевказані рахунки-фактури були надіслані на адресу відповідача разом з позовною заявою лише 01.11.2021, тобто після подання позову до суду.
При цьому, вищевказане поштове відправлення (штриховий код 6105247318257) також не було вручено адресатові - ТОВ "Назар-2011", про що свідчить трекінг поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта".
Отже , суд погоджується з думкою відповідача , що на момент звернення з позовом до суду , позивач знав про відсутність порушення його прав ( бо рахунки ще не були направлені та неотримані).
Порядок оплати послуг сторони визначили однозначно в п. 3.2 Договору, та він є таким, що напряму залежить від отримання відповідачем рахунку-фактури. Будь-якого іншого порядку оплати умови договору не містять.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, за змістом п. 3.2 Договору, вартість послуг сплачується відправником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання ним рахунку-фактури.
Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору.
При цьому, частиною 1 стастті 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, невиконання позивачем обов'язку щодо надання відповідачеві рахунків-фактури та неотримання їх ТОВ "Назар-2011" виключають настання події та строку, передбачених пунктом 3.2 Договору, з настанням яких пов'язується сплата вартості послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.
З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Натомість, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому, господарський суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Проте, обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідача, оскільки строк оплати послуг, стягнення вартості яких є предметом даного позову, ще не настав.
Конституція гарантує можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагається, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим - тобто порушення дійсно повинно мати місце і стосуватись індивідуально виражених прав або інтересів позивача. Отже щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює чи особа дійсно має порушене право, і чи це право порушено відповідачем.
Вирішуючи господарській спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги, в іншому випадку у позові слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем докази свідчать про направлення на адресу відповідача рахунків-фактур більш ніж через чотири місяці після підписання сторонами останнього Акту надання послуг (№ 53 від 24.06.2021) одночасно з поданням позову. Доказів же отримання відповідачем цих рахунків-фактур позивачем взагалі не надано.
При цьому, наявність у відповідача обов'язку сплатити за надані послуги у визначений Договором спосіб за умови надання позивачем відповідних рахунків-фактур відповідачем не оспорюється, тому у суду відсутні підстави вважати, що права позивача якимось чином порушені та підлягають судовому захисту.
Отже, суд дійшов висновку про передчастність позовних вимог.
З огляду на викладене, враховуючи сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст. 76-79, 86 ГПК України, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Східукртранс" (62418, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8; код ЄДРПОУ: 40137216) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назар-2011" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Козацька, буд. 44; код ЄДРПОУ: 42295617) про стягнення 323359,11 грн - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "08" лютого 2022 р.
Суддя Н.М. Кухар