Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4778/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Сергатюка Богдана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Поляшенко Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про стягнення 256 070,00 грн
за участю представників учасників справи:
позивача - Сергатюк Б.І., особисто за паспортом;
відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець Сергатюк Богдан Іванович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Поляшенко Дмитра Ігоровича суми боргу у розмірі 256 070,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару, що погоджені сторонами у договорі поставки товару № 1 від 29.10.2018.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4778/21. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 грудня 2021 р. об 11:00 год.
В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 21 грудня 2021 року про відкладення підготовчого засідання на 18.01.2022 о 11:00 год.
У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 18 січня 2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.02.2022 року об 14:00 год.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав, у судове засідання 01.02.2022 з розгляду справи по суті не з'явився. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.12.2021; ухвала про повідомлення від 21.12.2021; ухвала про повідомлення від 18.01.2022 були надіслані на адресу відповідача: 61019, м. Харків, вул. Конопляна, буд.100, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте вказані ухвали не вручені відповідачу та повернуті на адресу суду поштовим відділенням: 12.12.2021; 29.12.2021; 28.01.2022 відповідно, із відмітками пошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
Отже, відповідач є повідомленим про дату та час судового засідання, що відбулося 01.02.2022 належним чином.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання на стадії розгляду справи по суті належним чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, вислухавши пояснення присутнього позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
29 жовтня 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Сергатюком Богданом Івановичем (надалі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Поляшенко Дмитром Ігоровичем (надалі - Замовник) було укладено договір поставки товару № 1 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені Договором, передати натуральну шкіру в кількості та у строки, обумовлені цим договором або відповідно до специфікацій (прайс-листів), видаткової накладної, рахунком, що додаються до цього договору, далі за текстом - Товар, у власність Замовнику, у певній кількості, за погодженою ціною, а останній прийняти Товар та сплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.
Згідно з п.2.1. договору ціна Товару та порядок оплати вказані у додатку (Специфікації).
Відповідно до п.2.2. договору оплата проводиться за допомогою готівкового розрахунку до 06.11.2018.
Згідно з п.3.1. договору постачання товару відбувається в момент підписання договору 29.10.2018.
Відповідно до п.4.1. договору Замовник зобов'язаний прийняти Товар за кількістю, якістю та номенклатурою, відповідно до Специфікації до цього Договору, безпосередньо при його отриманні у Постачальника.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом дванадцяти календарних місяців (п.7.1. договору).
Згідно Специфікації, вказаної в Договорі, позивач передав, а відповідач отримав два виду товару : натуральну шкіру чорного кольору в кількості 464,25 м. кв. за ціною 875 гривень за один метр квадратний на загальну суму 406 218,00 грн та чорну шкіру в кількості 11,4 м. кв. за ціною 819 гривень за один метр квадратний на загальну суму 9 337,00 грн (арк.10).
Отримання відповідачем товару підтверджено товарною накладною б/н від 29.10.2021 виданою позивачем, яка була підписана відповідачем без зауважень та заперечень.
Таким чином, відповідно до договору № 1 від 28 жовтня 2018 року та товарної накладної б/н від 29.10.2021 відповідач отримав від позивача товар па загальну суму 415 555,00 грн.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, в порушення п. 2.2. Договору відповідач не виконав свої зобов'язання в частині готівкового розрахунку в повному обсязі, а на даний час відшкодував позивачу кошти в розмірі 159 485,00 грн.
Таким чином, борг відповідача за поставлений товар складає 256 070,00 грн.
Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, відзив на позов не надав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Також, ст. 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару на суму 256 070,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору поставки товару №1 від 29.10.2018, що укладений між сторонами, зокрема в частині оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за вказаним договором щодо оплати товару на суму 256 070,00 грн, а також, те, що відповідач позовні вимоги не спростував та доказів оплати товару до суду не надав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача, а отже понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3841,05 грн слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 631, 663, 665, 693 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Поляшенко Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сергатюка Богдана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) борг в розмірі 256 070,00 грн за Договором поставки за № 1 від 29 жовтня 2018 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
3. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3841,05 грн покласти на відповідача: Фізичну особу-підприємця Поляшенко Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Поляшенко Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Сергатюка Богдана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3841,05 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач: Фізична особа-підприємець Сергатюк Богдан Іванович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Поляшенко Дмитро Ігорович ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "08" лютого 2022 р.
Суддя І.О. Чистякова