"26" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3104/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6) до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6) про визнання договору укладеним
Представники сторін:
від позивача: Остапов В.В.- довіреність
від відповідача: Ільченко К.Р. - довіреність
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - Відповідач), в якій просить суд про визнання договору укладеним.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2022р. було закрито підготовче провадження та справу призначено по суті.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступне.
Листом від 14.12.2018 № 1934/04-07 з додатком Відповідач запропонував Позивачу взяти участь у переговорній процедурі закупівлі за предметом закупівлі Код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об'єктів та особистої безпеки), яка була призначена на 18.12.2018.
Листом від 14.12.2018 № 162/15-02.2-10 Позивач повідомив Відповідача про затвердження наказом від 28.11.2018 № 339 нових ставок вільних тарифів на оформлення перепускних документів та інші допоміжні послуги СМБ Адміністрації порту.
Для участі у переговорній процедурі закупівлі Позивач подав Відповідачу цінову пропозицію від 18.12.2018 № 1193/15-09.7-10 на загальну суму 6000000,00 грн, в якій повідомив останнього про запропоновану вартість предмету закупівлі з урахуванням вільних тарифів на 2019 рік, затверджених ним власним наказом від 28.11.2018 № 339.
За результатами проведених переговорів з Позивачем, Відповідач не прийняв рішення про намір укласти договір. Згідно з протоколом проведення переговорної процедури закупівлі від 18.12.2018 тендерним комітетом Відповідача було вирішено звернутися до Антимонопольного комітету України для визначення законності встановлення тарифів, адже Позивач займає монопольне становище при наданні послуг, що є предметом закупівлі. На звернення Відповідача листом від 29.03.2019 № 65-02/824 Одеське обласне територіальне відділення АМК України повідомило заявника про таке: надання послуг з оформлення та обслуговування усіх видів перепусток із подальшим стягнення плати за вільними цінами (тарифами) цілком відповідає законодавству.
Після цього Відповідач звернувся до Позивача з заявками на оформлення для зазначених у заявках осіб для виконання ними службових обов'язків, а також для транспортних засобів, перепусток (пішохідних, автотранспортних) на територію порту терміном дії з 01.01.2019 до 31.12.2019.
Позивач надав Відповідачу за його заявками послуги з оформлення перепусток вартістю 4633942,61 грн. З огляду на те, що виставлені Позивачем рахунки оплачені не були, Позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача про стягнення 4 633 942,61 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2020 було задоволено касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 у справі № 916/1940/19 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 4633942,61 грн відмовлено.
В п. 5.88 зазначеної Постанови вказується, що на думку колегії суддів, саме у зв'язку з тим, що сторони так і не дійшли згоди щодо вартості таких послуг, тобто існує спір саме щодо вартості послуг та тарифів, які застосовані Позивачем, інтерес Позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій Позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги.
З огляду на зміст п. 5.88 Постанови Верховного суду на адресу Відповідача листом від 26.07.2021 був направлений для підписання договір про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який регламентує взаємовідносини між сторонами які виникли внаслідок направлення з 13.12.2018 ДП "МТП "Чорноморськ" заявок на оформлення для зазначених у заявках осіб та транспортних засобів, перепусток (пішохідних, автотранспортних) на територію порту терміном дії з 01.01.2019 до 31.12.2019.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, у разі відмови в укладенні договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, визначених стороною.
Відповідач скористався своїм правом надавши до суду відзиві на позову заяву та вказує на наступне.
Укладення договору на оформлення перепусток суперечить договору про доступ портового оператора до причалу, оскільки ДП «АМПУ» зобов'язане здійснювати контроль за периметром морського порту та не вчиняти будь-яких дій стосовно заборони портовому оператору здійснювати доступ до причалів.
Укладання витратного для Відповідача договору передбачає певний обсяг дій, а саме внесення до річного плану закупівель суму, яку Відповідач планує витратити та/або буде витрачено на той чи інший вид товарів, робіт та послуг. Зазвичай річний план закупівель складається в поточному році на наступний календарний рік, оголошення процедури закупівлі на електронному майданчику закупівель (зазвичай відкритих торгів) із зазначенням суми, технічних та кваліфікаційних вимог до предмету закупівлі; визначення системою строку для надання роз'яснень та подачі тендерної пропозиції; розгляд тендерних пропозицій учасників закупівлі, у разі наявності відстав відхилення певних тендерних пропозицій; обрання переможця закупівлі; оприлюднення інформації про намір укласти договір із переможцем закупівлі; укладання договору та його завантаження до системи електронних закупівель; оприлюднення звіту про виконання укладеного договір із документальним підтвердженням;
Укладання витратних договорів для ДП «МТП «Чорноморськ» можливо лише з використанням електронної системи. Укладання договору, який передбачає здійснення оплати Відповідачем є неможливим, таким що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та в силу ст. 43 вказаного Закону є нікчемним.
Позивачем не надано інформації та доказів, які б підтвердили, що ЧФ ДП «АМПУ» здійснило виготовлення перепусток відповідного зразка на користь ДП «МТП «Чорноморськ», у матеріалах справи відсутні первинні документи стосовно надання послуг ЧФ ДП «АМПУ» на користь ДП «МТП «Чорноморськ».
Позивач не зазначає коли саме було отримано ці послуги, ким було отримано ці послуги, в який спосіб надавались ці послуги, періодичність надання цих послуг, яким обладнанням, персоналом було надані такі послуги з боку Позивача.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що Відповідач своїми діями неодноразово демонстрував Позивачу свою незгоду з вартістю оформлення перепусток, зокрема, тим фактом, що переговорна процедура закупівлі послуг Відповідачем не закінчилась укладенням договору, фактом звернення Відповідачем до суду з позовною вимогою визнати укладеним договір саме на умовах вартості оформлення перепусток за тарифами 2018 року, а не тарифами 2019 року, а в наступному - після виставлення рахунків за тарифами 2019 року - діями Відповідача, направленими на зміну позовних вимог, не погодженням з позовом про стягнення 4 633 942,61 за перепустки, за рахунком із зазначенням цін 2019 року.
Позивачем подано до канцелярії суду відповідь на відзив, в якій Позивачем зазначено наступне.
Плата за оформлення перепусток та плата за доступ портового оператора до причалу є різними за своєю суттю, призначенням, розміром та порядком формування. В матеріалах справи наявний висновок АМКУ України в Одеській області в якому зазначено, що надання послуг за вільними тарифами цілком відповідає законодавству.
Верховний суд в Постанові від 08.10.2020 року по справі 916/1940/19 встановивши факт того, що після отримання висновку АМКУ, у Відповідача відпала підстава яка стала причиною неукладання договору з Позивачем, Відповідач зобов'язаний був укласти відповідний договір, проте цього не зробив, тому Верховний суд вказав, що в даному випадку існують підстави для визнання такого договору Укладеним в редакції Позивача.
В грудні 2019-січні 2020 Відповідач звернувся до Позивача з заявками на оформлення для зазначених у заявках осіб для виконання ними службових обов'язків, а також для транспортних засобів, перепусток (пішохідних, автотранспортних) на територію порту терміном дії з 01.01.2019 до 31.12.2019 тобто річних.
Як вбачається зі змісту ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» у річний план закупівель можуть вноситись зміні, тому Відповідач не позбавлений можливості внести відповідні зміни в будь-який момент.
Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на сайті надано відповідь, що у договорах, які передбачають укладання договору за переговорною процедурою сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. З огляду на положення ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Позивач і запропонував Відповідачу провести відповідну процедуру, проте з огляду на те, що вказана пропозиція була залишена без відповіді, ДП «АМПУ» у відповідності до ст. 181 ГК та 5.18 Постанови ВС по справі 916/1940/19 направило проект договору, проте у встановлений ст. 181 ГК України строк Відповідач відповіді не надав, що зумовило звернення Позивача із позовом.
Запропонована ДП «АМПУ» редакція договору повністю відповідає змісту договору, який був укладено між сторонами в 2018 році. Питання щодо підтвердження факту надання послуг та їх об'єму буде вирішуватися на стадії виконання договору.
Уповноваженим державним органом, яким є АМКУ, встановлено економічну обґрунтованість тарифів ДП «АМПУ» на оформлення перепусток в 2019 році, тому твердження Відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Позиція Відповідача, щодо неможливості визнання договору укладеним суперечить положенням п. 5.88 Постанови по справі 916/1940/19 в якій вказано, що інтерес Позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій Позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України» власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
Відповідачем подано заперечення, в яких вказано наступне.
Дії Позивача щодо нав'язування укладання договору про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток за 2019 рік є фактичним втручанням в господарську діяльність Відповідача. Чинне законодавство не передбачає укладання договору та його оплати за нібито надані послуги в 2019 році. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. В законодавстві встановлено, що суб'єкт господарювання у разі укладання витратних договорів, має право здійснити закупівлю лише на підставі річного плану закупівель, тобто лише на поточний рік (2021 рік). Укладання договорів на суму, яка визначена Позивачем в ціні договору потребує додаткового оголошення англійською мово. Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У матеріалах справи відсутні первинні документи стосовно надання послуг ЧФ ДП «АМПУ» на користь ДП «МТП «Чорноморськ».
До канцелярії суду, сторонами подавались письмові пояснення, які не є заявами по суті, в розумінні ч. 2 ст. 161 ГПК України, та зміст яких судом враховується як пояснення сторін під час розгляду справи по суті.
В судовому засіданні, 26.01.2022, під час розгляду справи по суті представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до п/п. 15.4.2. п. 15.4. Обов'язкових постанов по морському порту Іллічівськ, затверджених наказом Позивача від 26.05.2016 № 162, перепускний та внутрішньо-об'єктовий режим на території морського порту Іллічівськ регулюється Положенням про забезпечення пропускного, внутрішньо-об'єктового режиму та морської безпеки на території Іллічівського морського порту, затвердженим наказом голови Позивача. Усі особи, які перебувають на режимній території порту, зобов'язані мати при собі перепустки встановленого зразка або інші документи, що дають право на перебування на території порту та пред'явити їх на першу вимог СБ адміністрації морського порту Іллічівськ та ВПС.
29.12.2017 між сторонами був укладений договір № 199-П-АМПУ-17, за яким Позивач зобов'язався забезпечити Відповідачу, як портовому оператору, доступ до причалів №№ 1-12, 14-22, 26-29 Іллічівської філії Позивача для проведення Відповідачем вантажно-розвантажувальних робіт, а останній зобов'язався сплатити Позивачеві плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Відповідачем вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використання причалів у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції споруди. Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору використання Відповідачем причалів для інших потреб, ніж передбачені у п. 1.1. цього договору, та/або отримання інших послуг від Позивача є предметом іншого договору або здійснюється за заявками Відповідача згідно з затвердженими Позивачем вільними цінами (тарифами). Згідно з п. 3.6. вказаного договору нарахування плати за додаткові послуги (роботи) Позивача здійснюється відповідно до затверджених та діючих вільних тарифів (цін) Позивача на дату надання (виконання) такої послуги (роботи). Додаткові роботи (послуги), виконані (надані) Позивачем за заявкою Відповідача, сплачуються Відповідачем на підставі рахунків, виставлених Позивачем відповідно до затверджених вільних тарифів (цін) Позивача та нарядів, довідок або актів наданих послуг, підписаних сторонами. Відповідно до п. 7.1. даного договору він набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє протягом 3 років з дати підписання.
07.02.2018 між сторонами був укладений договір № 18/11-ППЗ про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, за яким Відповідач доручив, а Позивач прийняв на себе зобов'язання надавати Відповідачеві послуги з оформлення та обслуговування перепусток. Предмет закупівлі: «Послуги з забезпечення перепускного режиму на території ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», код ДК 021:2015 79710000-4 «Охоронні послуги». Згідно з п. 2.1. вказаного договору Відповідач сплачує послуги Позивачу за вільними тарифами, розмір яких наведений у підпунктах до цього договору. Відповідно до п. 5.2. цього договору він діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
07.05.2018 між сторонами був укладений договір № 18/58-ППЗ про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, за яким Відповідач доручив, а Позивач прийняв на себе зобов'язання надавати Відповідачеві послуги з оформлення та обслуговування перепусток. Предмет закупівлі: «Послуги з забезпечення перепускного режиму на території ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», код ДК 021:2015 79710000-4 «Охоронні послуги». Згідно з п. 2.1. вказаного договору Відповідач сплачує послуги Позивачу за вільними тарифами, розмір яких наведений у підпунктах до цього договору. Відповідно до п. 5.1. цього договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
27.12.2018 між Позивачем та Управлінням поліції охорони в Одеській області був укладений договір про надання послуг з охорони, за яким вказане Управління зобов'язалось надати Позивачеві охоронні послуги за кодом ДК 021:2015 79710000-4, а саме: послуги з озброєної фізичної охорони території морських портів, об'єктів відокремлених структурних підрозділів ДП АМПУ та інших об'єктів Позивача, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги. Згідно з п.п. 5.1., 5.2. вказаного договору термін надання послуг: з моменту підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання під охорону до 31.12.2019. Місце надання послуг периметри територій, зокрема, Ізмаїльського морського порту, причальні лінії, об'єкти відокремлених структурних підрозділів ДП АМПУ та інші об'єкти Позивача.
Згідно з зведеним переліком суб'єктів природних монополістів Позивач є монополістом в товарній групі «спеціалізовані послуги морських портів» з територією діяльності, в т.ч., Одеська обл.
Наказом Позивача в особі Іллічівської філії від 28.11.2018 № 339 були затверджені та введені в дію з 01.01.2019 вільні тарифи, в т.ч., на оформлення пішохідної перепустки, перепустки на легковий транспорт, перепустки на вантажопасажирський транспорт, перепустки на вантажний автотранспорт, перепустки для відвідування суден під іноземним прапором тощо; встановлено, що накази Позивача від 20.11.2017 № 277 та від 25.06.2018 №169 «Про затвердження вільних тарифів на вартість послуг СМБ на 2018 рік» втрачають чинність з 01.01.2019.
Листом від 14.12.2018 № 1934/04-07 з додатком Відповідач запропонував Позивачу взяти участь у переговорній процедурі закупівлі за предметом закупівлі Код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об'єктів та особистої безпеки), яка була призначена на 18.12.2018.
Листом від 14.12.2018 № 162/15-02.2-10 Позивач в особі Іллічівської філії повідомив Відповідача про затвердження наказом від 28.11.2018 № 339 нових ставок вільних тарифів на оформлення перепускних документів та інші допоміжні послуги СМБ Адміністрації порту.
Для участі у переговорній процедурі закупівлі Позивач подав Відповідачу цінову пропозицію від 18.12.2018 № 1193/15-09.7-10 на загальну суму 6000000,00 грн, в якій повідомив останнього про запропоновану вартість предмету закупівлі з урахуванням вільних тарифів на 2019 рік, затверджених ним власним наказом від 28.11.2018 № 339.
За результатами проведених переговорів з Позивачем Відповідач не прийняв рішення про намір укласти договір. Згідно з протоколом проведення переговорної процедури закупівлі від 18.12.2018 тендерним комітетом Відповідача було вирішено звернутися до Антимонопольного комітету України для визначення законності встановлення тарифів, адже Позивач займає монопольне становище при наданні послуг, що є предметом закупівлі.
На звернення Відповідача листом від 29.03.2019 № 65-02/824 Одеське обласне територіальне відділення АМК України повідомило заявника про таке: надання послуг з оформлення та обслуговування усіх видів перепусток із подальшим стягнення плати за вільними цінами (тарифами) цілком відповідає законодавству.
В подальшому Відповідач звернувся до Позивача з заявками на оформлення перепусток (пішохідних, автотранспортних) на територію порту терміном дії з 01.01.2019 до 31.12.2019 та звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Позивача про визнання укладеним у спірних відносинах договору про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток у запропонованій Відповідачем редакції. Ухвалою суду від 01.04.2019 у справі № 916/2976/18 даний позов був залишений без розгляду за заявою Відповідача у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
З огляду на те, що виставлені Позивачем рахунки оплачені не були, Позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача про стягнення 4 633 942,61 грн за фактично надані послуги.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 у справі № 916/1940/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ДП "АМПУ" 4 633 942,61 грн за фактично надані послуги з оформлення та обслуговування перепусток на 2019 рік та судовий збір в сумі 69 509,14 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2020 було задоволено касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від
27.01.2020 у справі № 916/1940/19 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 4633942,61 грн відмовлено.
Скасовуючи Рішення суддів попередніх інстанцій, Верховний суд вказав, що за результатами проведених переговорів сторонами так і не було укладено договору, оскільки Відповідач не прийняв рішення про намір укласти договір, а вирішив звернутися до Антимонопольного комітету України для визначення законності встановлення тарифів. При цьому із змісту листа Одеського обласного територіального відділення АМК України від 29.03.2019 за № 65-02/824 вбачається, що в ході розгляду питань, порушених у заявах ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», порушень законодавства про захист економічної конкуренції станом на теперішній час Одеським обласним територіальним відділенням АМК України не встановлено.
В п. 5.88 Постанови від 08.10.2020 вказується, що на думку колегії суддів, саме у зв'язку з тим, що сторони так і не дійшли згоди щодо вартості таких послуг, тобто існує спір саме щодо вартості послуг та тарифів, які застосовані Позивачем, інтерес Позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій Позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги.
Листом від 26.07.2021 Позивачем Відповідачу був направлений для підписання договір про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток, який регламентує взаємовідносини між сторонами, які виникли внаслідок направлення з 13.12.2018 ДП "МТП "Чорноморськ" заявок на оформлення для зазначених у заявках осіб та транспортних засобів, перепусток (пішохідних, автотранспортних) на територію порту терміном дії з 01.01.2019 до 31.12.2019.
Відповідно до ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь- якою із сторін (у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках), сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно зі статтею 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України). Згідно з частиною четвертою статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин - це вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб'єктів.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Вирішуючи питання про можливість визнання договору укладеним суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В п. 5.88 Постанови Верховного суду від 08.10.2020 по справі 916/1940/19 вказано, що інтерес Позивача підлягає захисту саме шляхом визнання договору укладеним у редакції, запропонованій Позивачем, та, відповідно, за результатами якого можливо буде стягнути кошти за надані послуги. Отже, з урахуванням особливостей взаємовідносин, що склалися між Позивачем та Відповідачем Верховний суд визнав, що в даному випадку такий договір підлягаєвизнанню укладеним за позовом ДП «АМПУ».
Також судом проаналізовано положення ч. 4 ст. 10, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України», а також зміст Обов'язкових постанов по морському порту Іллічівськ, затверджених наказом Позивача від 26.05.2016 № 162.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про морські порти України» загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морському порту здійснює адміністрація морських портів України.
Відповідно до Обов'язкових постанов по морському порту Іллічівськ усі особи, які перебувають на режимній території порту, зобов'язані мати при собі перепустки встановленого зразка або інші документи, що дають право на перебування на території порту та пред'явити їх на першу вимог СБ адміністрації морського порту Іллічівськ та ВПС.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України» власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
Стаття ст. 1 Закону України «Про морські порти України», в свою чергу дає визначення термінів, які містяться в ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України», а саме: адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту); морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності; об'єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту; портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.
Отже, Позивач, як адміністрація порту, в розумінні ст. 1 Закону України «Про морські порти України», так і Відповідач, як портовий оператор в розумінні ст. 1 Закону України «Про морські порти України» є власниками/користувачами об'єктів портової інфраструктури морського порту Чорноморськ, тому зобов'язані укладати між собою відповідні договори.
Згідно п. 1.3 проекту договору в редакції, що міститься у позовній заяві, предметом договору є Послуги з забезпечення перепускного режиму на території ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ».
Матеріали справи містять договори, з яких вбачається, що сторони домовлялись про надання ДП «АМПУ» послуг з оформлення перепусток для доступу працівників порту на територію порту, а ДП «МТП Чорноморськ» не заперечував проти укладення таких договорів та оплати наданих послуг з оформлення перепусток.
Порядок оформлення перепусток на територію порту нормативно не врегульований, проте, керуючись засадами цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд доходить висновку, що Відповідач у відповідь на власні заявки про надання перепусток повинен був усвідомлювати, що Позивач в будь-якому випадку буде вимагати від Відповідача, оплати вартості їх оформлення.
В п. 30 Постанови Верховного суду від 11 серпня 2021 року по справі №909/436/20 вказується, що основоположними принципами судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
В даному випадку, поведінка Відповідача є такою, що підпадає під ознаки суперечливої, оскільки Відповідач одночасно вчиняє дії направлені на намір отримати послугу, будучи належним чином обізнаним про її вартість, а з іншого боку відмовляється від укладання договору про порядок оплати вартості такої послуги.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.
Таким чином, Позивач відповідно отримавши від Відповідача заявки, правомірно очікував, що взаємовідносини сторін по оформленню перепусток будуть врегульовані договором, як це відбувалось у попередні роки, зокрема 2018 році.
Аналізуючи питання можливості стягнення Позивачем плати за оформлення перепусток, суд вказує на наступне.
Виключно АМКУ надані повноваження щодо встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції та застосування санкцій до відповідного суб'єкта господарювання. Це підтверджується релевантною судовою практикою, зокрема в постанові від 12.06.2018 р. у справі № 922/5616/15 Верховний Суд дійшов висновку, що АМКУ під час прийняття рішення здійснює свої виключні, надані йому чинним законодавством повноваження щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення. Аналогічні висновки наведені у постанові від 07.08.2018 р. у справі № 903/14/18, у постанові від 30.05.2018 р. у справі № 916/500/17 та у постанові від 13.02.2018 р. у справі №914/456/17, в яких Верховний Суд також зазначає, що правова кваліфікація наявної події як порушення конкурентного законодавства належить до виключної компетенції АМКУ.
В даному випадку, на звернення Відповідача листом від 29.03.2019 № 65-02/824 Одеське обласне територіальне відділення АМК України повідомило заявника про таке: надання послуг з оформлення та обслуговування усіх видів перепусток із подальшим стягнення плати за вільними цінами (тарифами) цілком відповідає законодавству.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання.
Визначення Позивачем предмета спору "про зобов'язання Відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням Позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.
Отже, вимогу Позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій Позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.
За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев'ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій Позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій Позивачем редакції.
Зазначені правові висновки щодо належності обраного Позивачем способу захисту прав шляхом пред'явлення до Відповідача позову про зобов'язання укласти договір викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст. 10, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України», а також зміст Обов'язкових постанов по морському порту Іллічівськ, затверджених наказом Позивача від 26.05.2016 № 162, п. 5.88 Постанови Верховного суду від 08.10.2020 по справі 916/1940/19, баланс інтересів сторін та поширення на спірні правовідносини Закону України «Про морські порти України», господарський суд дійшов висновку, що Позивачем доведено наявність у даному випадку правових підстав для визнання договору укладеним в редакції запропонованій Позивачем.
Вирішуючи питання, щодо можливості включення до договору, п. 5.1 згідно якого даний Договір регламентує взаємовідносини між Сторонами, що виникли з 01.01.2019 згідно ст. 631 ЦК України і діє до повного виконання, судом досліджено роз'яснення Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно в якому зазначено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб'єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках»
Судом досліджено лист Відповідача від 14.12.2018 № 1934/04-07 в якому Відповідач запропонував Позивачу взяти участь у переговорній процедурі закупівлі за предметом закупівлі Код ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об'єктів та особистої безпеки).
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Як зазначає Позивач та не спростовує Відповідач переговорна процедура, в даному випадку, обумовлена положеннями п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої послуги можуть бути надані виключно певним суб'єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Як встановлено Антимонопольним комітетом, зазначено в. п. 5.14 Постанови ВС по справі 916/1940/19 та не заперечується Відповідачем згідно із зведеним переліком суб'єктів природних монополій Позивач є монополістом у товарній групі "спеціалізовані послуги морських портів" з територією діяльності, в т.ч., Одеська обл.
З урахуванням того, що в даному випадку, сторонами застосовується саме переговорна, процедура, відповідно до якої Переможець відомий, ще до початку проведення процедури закупівлі через відсутність альтернативних учасників, а також з огляду на те, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано факту направлення заявок на оформлення перепусток саме на 2019 рік, суд вважає обґрунтованим включення п. 5.1 в редакції Позивача до договору, що підлягає визнанню укладеним.
Відхиляючи доводи Відповідача, суд вказує на наступне.
Згідно п. 1.1 договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) ДП «АМПУ» зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалів № 1-7, 10, 22 Чорноморської філії ДП «АМПУ» (надалі - «Послуга»), що перебувають у господарському віданні ДП «АМПУ», для проведення Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується здійснювати оплату за забезпечення доступу до причалу(ів) в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України (п. 2.3.15).
Відповідно ст. 1 Закону України «Про морські порти України» причал - це гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт. За умовами Договору (п.3.1) нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за № 1608/28053 (надалі - «Тарифи»).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Тарифів, нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, здійснюється при виконанні портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу в межах його паспортних характеристик (довжини та ширини), а плата за доступ портового оператора до причалу здійснюється за фактом використанням причалу в межах його паспортних характеристик (довжини та ширини) для проведення Портовим оператором навантажувально- розвантажувальних робіт.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про морські порти України» об'єкти портової інфраструктури - це в т. ч. гідротехнічні споруди, а об'єкти портової інфраструктури загального користування - це залізничні та автомобільні під'їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту) інші об'єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб'єктів господарювання у морському порту.
Суд погоджується, із доводами Позивача, що чинне законодавство нормативно розрізняє поняття «причал», який належить до об'єктів портової інфраструктури та інші об'єкти портової інфраструктури загального користування, тому наявність між сторонами договірних відносин, які регулюють порядок внесення плати за користування причалом в межах його паспортних характеристик (довжини та ширини) для проведення Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт, не перешкоджає та не виключає необхідності укладання договору про оформлення перепусток, оскільки плата за оформлення перепусток та плата за доступ портового оператора до причалу є різними за своєю суттю, призначенням, розміром та порядком формування.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до ст. 89 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що Відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, того, що тарифи, які наказом ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії ДП "АМПУ" від 28.11.2018 за № 339 складені із порушенням вимог нормативно-правових актів.
На противагу доводам Відповідача Позивачем надано лист Одеського обласного територіального відділення АМК України від 29.03.2019 № 65-02/824 (т.4 а.с.138-140) в якому зазначено, що при розрахунку вільної ціни (тарифу) калькуляції собівартості цієї послуги розробляються із урахуванням витрат на забезпечення режиму перебування і переміщення в морських портах, пропускного та внутрішньо-об'єктового режиму в порту (перевірка перепусток, облік доступу, перевірка осіб та речей на предмет виявлення небезпечних та/або заборонених). Розрахунок вільних цін (тарифів) на послуги ґрунтується на принципі повного відшкодування витрат філій на виконання послуги, при якому ціна складається із вартості витрачених на платну послугу ресурсів та прибутку (із врахуванням нормативу рентабельності). До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Відповідно до Положення про філію та Статуту Іллічівська філія ДП "АМПУ", зокрема, зобов'язана виконувати фінансовий план. Тому розрахунок вільних тарифів на послуги, які надаються службою морської безпеки, в тому числі оформлення перепусток, виконується виходячи із принципу відшкодування витрат Іллічівської філії ДП "АМПУ", пов'язаних із наданням відповідних робіт (послуг). Розрахунки вартості перепусток на 2019 рік ДП "АМПУ" здійснювались на базі витрат за 4 квартал 2017 р. та 9 місяців 2018 р. з урахуванням макропоказників економічного та соціального розвитку України на 2018-2020 р.р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411, з урахуванням листа ДП "АМПУ" від 24.01.18 р. № 447 (зростання середньомісячної заробітної плати працівників - 114,1% до попереднього року, зростання вартості товаро-матеріальних цінностей - 107,2%, курс долара США - 29,3 грн.), а також окремих статей економічних показників діяльності Іллічівської філії ДП "АМПУ", що включені до проекту зведеного фінансового плану ДП "АМПУ" на 2019 рік. До калькуляції включено витрати з утримання працівників Служби морської безпеки, які безпосередньо приймають участь у надані відповідної послуги з урахуванням необхідної кількості часу для надання послуги, та додані непрямі витрати (накладні витрати відповідних підрозділів Служби морської безпеки, адміністративні та загальновиробничі витрати).
З огляду на викладене, суд відхиляє, як необґрунтовані доводи Відповідача про його незгоду із тарифами Позивача, які затверджені наказом ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії ДП "АМПУ" від 28.11.2018 за № 339 та включені до умов договору, який Позивач просить визнати укладеним.
Розглядаючи заперечення Відповідача проти позову в частині посилання на положення ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» суд вказує наступне.
Відповідно до зазначеної норми, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір; 2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; 3) зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень. Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Оскільки сторонами застосовується переговорна, процедура, посилання Відповідача на положення ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» судом відхиляється.
Питання подальшого виконання договору виходить за межі предмету спору по даній справі, а тому заперечення Відповідача в частині не підтвердження факту надання послуг наразі є передчасними.
Також суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо не підтвердження наявності у Позивача обладнання для оформлення перепусток, оскільки це також стосується виконання даного договору та виходить за межі предмету спору по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду Відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або Відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Доводи Відповідача, що Позивачем не надано будь-яких документів, які б підтверджувати право власності на майно, яким нібито Позивач надав послуги у 2019 році були викладені Відповідачем у письмових поясненнях від 04.01.2022 року та були відсутні у відзиві на позовну заяву.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам учасників справи, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги Позивача не спростовано.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню Відповідачем на користь Позивача підлягають понесені останнім судові витрати у сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" - задовольнити повністю.
2. Визнати укладеним між ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ «ЧОРНОМОРСЬК» (код ЄДРПОУ 01125672) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770), в особі Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту Чорноморськ) (код ЄДРПОУ 38728418) договір про про надання послуг з оформлення а обслуговування перепусток в наступній редакції:
про надання послуг з оформлення та обслуговування перепусток
« » 2021р. м. Чорноморськ №
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», що є платником податку на прибуток на загальних підставах, назване в подальшому
«Адміністрація», в особі начальника Чорноморської філії державного підприємства
«Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ) Широкова Максима Анатолійовича, діючого на підставі Положення про Чорноморську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацію морського порту Чорноморськ) та довіреності від 22.12.2020 №7483, з однієї сторони, та
Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»», що в подальшому іменується «Порт», в особі в.о. директора Попова Олександра Миколайовича, який діє на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 16.07.2021 р. № 375, з іншої сторони, уклали цей договір про наступне:
1. Предмет Договору
1.1. Порт доручив, а Адміністрація прийняла на себе зобов'язання надати Порту послуги з оформлення та обслуговування перепусток в період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
1.2. З боку Адміністрації усі зобов'язання по цьому Договору виконуються силами служби морської безпеки (СМБ) Адміністрації.
1.3. Предмет закупівлі: «Послуги з забезпечення перепускного режиму на території ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» код ДК 021:2015 - 79710000- 4 «Охоронні послуги»).
2. Вартість послуг, умови розрахунків та строки.
2.1.Порт сплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами, а саме:
2.1.1. Оформлення пішохідної перепустки (річна), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 505,34 грн.
2.1.2. Оформлення пішохідної перепустки (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 359,02
2.1.3. Оформлення пішохідної перепустки (добова на паперовому носії) - 8,23 грн.
2.1.4. Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (річна), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 3 640,04 грн.
2.1.5. Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 1 854,36 грн.
2.1.6. Оформлення перепустки на легковий автотранспорт (добова на паперовому носії),- 37,61 грн.
2.1.7. Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (річна), (з урахуванням вартості бланку електронної пластикової картки) - 6 898,44 грн.
2.1.8. Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 3 489,05 грн.
2.1.9. Оформлення перепустки на вантажопасажирський автотранспорт (добова на паперовому носії), - 46,54 грн.
2.1.10. Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (річна), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 9 830,50 грн.
2.1.11. Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (строком на 6 місяців), (з урахуванням вартості бланку ЕПК) - 4 959,08 грн.
2.1.12. Оформлення перепустки на вантажний автотранспорт (добова на паперовому носії), - 54,56 грн.
2.1.13. Оформлення перепустки для відвідування суден під іноземним прапором (річна) - 66,71 грн.
2.1.14. Оформлення перепустки для відвідування суден під іноземним прапором (разова) - 9,72 грн.
2.1.15. Оформлення, переоформлення дублікатів перепустки (ЕПК) - 65,99 грн.
2.2. Загальна ціна даного Договору складає 3 861 618,84 (три мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча шістсот вісімнадцять гривень, вісімдесят чотири копійки) грн., без ПДВ, окрім того ПДВ (20)% - 772 323,77 (сімсот сімдесят дві тисячи триста двадцять три гривні, сімдесят сім копійок) грн., разом 4 633 942,61 (чотири мільйона шістсот тридцять три тисячи дев'ятсот сорок дві гривні, шістдесят одна копійка) грн. з урахуванням ПДВ.
2.3. Ціни не враховують ПДВ, ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України.
2.4. За фактом надання послуг Виконавцем формується Акт приймання-здачі виконаних робіт та рахунок.
2. 5. Сторони погодились, що Акт приймання-здачі виконаних за даним Договором робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання Адміністрацією послуг Порту.
Прийом-передача Акту та рахунку для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків.
Порт зобов'язаний не пізніше 15-го дня з дня набрання чинності даним договором направити до Адміністрації уповноваженого представника для отримання екземплярів Акту приймання-здачі виконаних робіт та повернути підписаний та засвідчений власною печаткою належний Адміністрації екземпляр Акту.
У разі невиконання Портом зазначених зобов'язань, Акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Портом. При цьому, у разі неотримання Портом за його вини Акту приймання- здачі виконаних робіт, екземпляр Акту надсилається Адміністрацією на адресу Порту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
2.6. Оплата за надані Адміністрацією послуги здійснюється протягом 10 банківських днів з дати оформлення рахунку, який оформлюється не пізніше 5-го з дня набрання чинності даним договором
Банківські витрати по перерахуванню коштів банку несе Порт.
3. Порядок надання послуг
3.1. Послуги надані Адміністрацією на підставі заявок Порту на оформлення перепусток на 2019 рік, які підписано посадовими особами Порту.
4. Форс-мажор
4.1. Жодна із сторін не несе відповідальність за повне або часткове невиконання будь-якої із Сторін своїх зобов'язань, якщо невиконання буде слідством таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, інші обставини непереборної сили, які виникли після укладання даного договору. Якщо будь - яка з таких обставин безпосередньо вплине на виконання зобов'язань в строк, встановлений договором, то цей термін пропорційно відсовується на час дії відповідних обставин.
4.2. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язання, зобов'язана у письмовій формі повідомити іншу Сторону про настання та закінчення таких обставин негайно, але не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту їх настання та припинення. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені документами, виданими компетентними Державними органами. Не повідомлення або невчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яке вищезгадане, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
5. Термін дії договору
5.1. Даний Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення печатками, при цьому Сторони домовились, що даний Договір регламентує взаємовідносини між Сторонами, що виникли з 01.01.2019 згідно ст. 631 ЦК України і діє до повного виконання.
6. Обов'язки Сторін.
6.1. Порт зобов'язується:
- своєчасно прийняти і сплатити надану Адміністрацією послугу за умовами цього Договору та підписати Акт про надання послуг (виконання робіт);
- надавати повну і необхідну інформацію на вимогу Адміністрації, пов'язану з виконанням послуг;
- не втручатися в методику проведення та організацію роботи Адміністрації;
6.1.2. У разі зменшення обсягів постачання або зменшення ціни наданих послуг, Адміністрація зобов'язана скласти, а Порт зобов'язаний зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі накладних (ЄРПН) на суму зменшення компенсації вартості послуг їх виконавця, в строки передбачені Податковим кодексом України.
6.2. Адміністрація зобов'язується:
- забезпечити чітке і повне виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором;
- дотримуватись вимог чинного законодавства України.
6.2.1. Надати Порту належним чином складену, оформлену податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки, визначені законодавством України.
6.3. Права та обов'язки ДП «АМПУ» (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт та послуг за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим Договором, виконуються Чорноморською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ).
7. Відповідальність Сторін
7.1. У разі не реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН або в разі порушення Сторонами граничного строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, визначеного ПКУ, у зв'язку з чим одна із Сторін втрачає право на нарахування податкового кредиту або зменшення податкового зобов'язання за відповідною сумою податку, Сторона, винна за порушення строків складання та реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, за першою вимогою іншої Сторони, протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання такої вимоги, сплачує штраф у розмірі податкового кредиту або зменшення податкового зобов'язання, право на який/яке було втрачено.
7.2. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.
7.3. За прострочення оплати вартості наданих послуг Адміністрація має право вимагати виплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
8. Інші умови
8.1. Даний Договір складено українською мовою в двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, для кожної із Сторін.
8.2. Предметом цього Договору не є надання послуг з охорони.
9. Конфіденційність
9.1. Сторони домовляються, що умови Договору, включаючи додатки та письмові повідомлення Сторін, вчиненні відповідно до цього Договору, становлять конфіденційну інформацію і не можуть бути розголошені одною Стороною без попереднього письмового погодження з іншою Стороною протягом всього строку дії Договору і 5 років після його закінчення. Сторони погоджуються, що без попереднього письмового дозволу інформація може надаватися структурним підрозділам Сторони чи філіям в обсязі, необхідному для виконання Стороною своїх зобов'язань за цим Договором. Дане обмеження не розповсюджується на випадки розголошення такої інформації аудиторам Сторін, або державним органам на законні вимоги останніх.
9.2. Представники Сторін, уповноваженні на укладення цього Договору, погодились, що їх персональні дані, які стали відомі Сторонам у зв'язку з укладенням цього Договору включаються до баз персональних даних Сторін.
9.3. Підписуючи цей Договір уповноваженні представники Сторін дають згоду (дозвіл) на обробку їх персональних даних, з метою підтвердження повноважень суб'єкта на укладення, зміну та розірвання цього Договору, забезпечення реалізації адміністративно- правових і податкових відносин, відносин у сфері бухгалтерського обліку та статистики, а також для забезпечення реалізації інших передбачених законодавством України відносин.
9.4. Представники Сторін підписанням цього Договору підтверджують, що вони повідомлені про свої права відповідно до ст.8 Закону України «Про захист персональних даних».
10. Антикорупційне застереження
10.1. Сторони зобов'язуються забезпечити повну відповідальність своїх працівників за дотримання вимог чинного антикорупційного законодавства України.
10.2. При виконанні своїх зобов'язань за даним Договором, Сторони, їх афілійовані особи, працівники, посередники, погоджуються не надавати та/або не пропонувати, та/або не обіцяти іншій Стороні (її посадовим (службовим) особам) або іншим (третім) особам, будь-якої неправомірної вигоди, тобто не здійснювати (не пропонувати здійснити), прямо чи опосередковано, передачі грошових коштів або іншого майна, надання переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-якої іншої вигоди нематеріального чи не грошового характеру без законних на те підстав, з метою вчинити вплив на рішення іншої Сторони чи її посадових (службових) осіб, для отримання будь-якої неправомірної вигоди в інтересах Сторони (її посадових (службових) осіб) або інших (третіх) осіб.
10.3. Сторони гарантують, що їх афілійовані особи, працівники, посередники, не використовують надані їм службові повноваження чи пов'язані з ними можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе, іншої Сторони договору чи інших (третіх) осіб, в тому числі з метою схилити до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
10.4. Сторони гарантують, що їх працівники повідомлені про кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
10.5. Сторони розуміють, що їх можливі неправомірні дії та порушення антикорупційних умов цього Договору можуть спричинити за собою несприятливі наслідки
- від зниження рейтингу надійності контрагента до істотних обмежень по взаємодії з контрагентом, аж до розірвання цього Договору.
10.6. Сторони зобов'язані терміново повідомити про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (в т.ч. пропозиції одержання неправомірної вигоди, факт одержання такої вигоди, про конфлікт інтересів тощо) іншу Сторону у письмовому вигляді. Після письмового повідомлення, відповідна Сторона має право призупинити виконання зобов'язань за цим Договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться. Це підтвердження повинне бути надіслане протягом 10 (десяти) робочих днів з дати направлення письмового повідомлення.
У письмовому повідомленні Сторона зобов'язана викласти факти та надати матеріали, які достовірно підтверджують або дають підставу припускати, що відбулося або може відбутися порушення будь-яких положень антикорупційних застережень контрагентом, його афілійованими особами, працівниками, посередниками.
Сторони гарантують повну конфіденційність при виконанні антикорупційних умов цього Договору, а також відсутність негативних наслідків як для Сторін в цілому, так і для конкретних працівників Сторони, які повідомили про факт порушень.
11. Місцезнаходження та банківські реквізити сторін:
«ВИКОНАВЕЦЬ» «ЗАМОВНИК»
Державне підприємство Державне підприємство «Морський
«Адміністрація морських портів України» торговельний порт «Чорноморськ»
01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, Код ЄДРПОУ 01125672
код ЄДРПОУ 38727770 68001,Одеська область,
Від імені Адміністрації Чорноморська м. Чорноморськ, вул. Праці, 6
філія Державного Поточні рахунки:
підприємства В ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»
«Адміністрація морських портів України» п/р НОМЕР_1 ,
(Адміністрація морського порту Чорноморськ) МФО 320478;
68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6 у філії Одеського ОУ АТ «ОЩАДБАНК»
ЄДРПОУ ВП 38728418 ІПН 387277726597 п/р НОМЕР_2 ,
Номер філії для податкових накладних « 5» МФО 322313
Банківські реквізити: ІПН № 011256715030;
АБ «Укргазбанк» м. Київ Витяг з реєстру платників ПДВ
р/р НОМЕР_3 № 1628084500047.
МФО 320478
Телефон (04868) 75-179,
Е-маіl : office@ilk.uspa.gov.ua
Начальник Чорноморської філії ДП В.о. директора
«АМПУ»
______________М.А. Широков ______________ О.М. Попов
3. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 38728418) судовий збір в сумі 2270грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07 лютого 2022 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов