Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
25 червня 2010 року справа №2а-101/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів: Шишов О.О.
Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання Турко І.Б.
за участю представників від:
позивача: не з»явився, повідомлений належним чином
відповідача: не з»явився, повідомлений належним чином
третя особа: не з»явився, повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому ОСОБА_3
засіданні апеляційну скаргу
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 13 квітня 2010 року
по адміністративній справі № 2а-101/10/1270
за позовом ОСОБА_3
до Лутугинської районної державної адміністрації
Луганської області
третя особа Відділ Держкомзему у Лутугинському районі
Луганської області
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_3 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання незаконною бездіяльності відповідача в частині порушення порядку розгляду заяви позивача від 27.10.2009р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, визнання незаконною бездіяльності відповідача в частині не спрямування у встановлений законом строк заяви позивачки від 27.10.2009р. на адресу територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів та зобов»язання відповідача в тижневий строк після винесення рішення по справі спрямувати заяву позивачки від 27.10.2009р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель на адресу територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів та зобов»язати відповідача після одержання відповідей від вказаних органів належним чином розглянути заяву позивачки від 27.10.2009р.(арк.. спр. 3)
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправними дії Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області в частині порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_3 від 27.10.2009 про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.; зобов'язано Лутугинську районну державну адміністрацію Луганської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.10.2009 р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. спр. 59-62).
Відмовляючи в частині позовних вимог позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що порядок, на порушення якого посилається позивач, визначений ст. 151 Земельного кодексу України, якою встановлено порядок погодження питань, пов»язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, тому він не розповсюджується на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем.
Судом першої інстанції були визнані вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 500 грн. необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів, що його представник за довіреністю від 23.10.2009р. є адвокатом або іншим фахівцем в області права та відсутні докази у підтвердження здійснених витрат.
В обґрунтування задоволення позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивач просив визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині порушення порядку розгляду заяви від 27.10.2009 про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, тому суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, та, з урахуванням положень ст.162 КАС України, визнав протиправними дії Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області в частині порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_3 від 27.10.2009 про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-101/10/1270 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. спр. 66-67).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом помилково зроблено висновок стосовно необґрунтованості позовних вимог у частині, ніби статтею 151 ЗК України встановлено порядок, пов'язаний лише з вилученням (викупом) земельних ділянок, але в ній чітко визначено той же порядок дій відповідача і у разі отримання заяви про надання безоплатно у власність земельної ділянки.
Апелянт також не погодився з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог стосовно оплати витрат на правову допомогу.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 27.10.2009 ОСОБА_3 звернулася до Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області із заявою в порядку ст.ст.116, 118, 121, 151 Земельного кодексу України про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.4), у якій зазначила бажане місце розташування земельної ділянки, категорію земель за основним цільовим призначенням та орієнтовний розмір земельної ділянки. До заяви додала копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічний матеріал.
Заява ОСОБА_3 отримана відповідачем 29.10.2009р., що підтверджено вхідним штампом за №89/1742 (а.с.35).
На заяву позивачки Лутугинською районною державною адміністрацією надана відповідь від 24.11.2009р. № 1/2521-19 (а.с.34), з якої вбачається, що для визначення бажаного місця розташування земельної ділянки, позивачці пропонувалося звернутися до Відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області та відділу містобудування та архітектури Лутугинської райдержадміністрації за адресою: м. Лутугине, вул. Крупської, 15 для погодження місця розташування земельної ділянки, а також для подальшого узгодження згідно вимог ст. 151 Земельного кодексу України.
Заяву ОСОБА_3 від 27.10.2009 відповідачем направлено до відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області, яку останнім отримано 05.11.2009, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на заяві (арк.спр.35).
Спірним в даній справі є питання про те, чи було порушено відповідачем порядок розгляду заяви позивача від 27.10.2009р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та чи повинен був відповідач спрямувати вказану заяву позивачки до територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України у редакції Закону України №1702-У1 від 05.11.2009р. станом на час виникнення спірних правовідносин громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної бо комунальної власності для, зокрема, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
З огляду на відповідь голови Веселотарасівської сільської ради від 08.01.2009р. № 2 (а.с.54) зазначена земельна ділянка площею 0,10 га, розташована за межами населеного пункту Веселотарасівської сільської ради, тому позивачці пропоновано було звернутися з заявою до Лутугінської районної державної адміністрації.
Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як правильно було зазначено судом першої інстанції, в порушення вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідачем за наслідками розгляду поданої заяви позивача від 27.10.2009. не надано позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, а запропоновано звернутися до відділу Держкомзему у Лутугинському районі Луганської області та відділу містобудування та архітектури Лутугинської райдержадміністрації для погодження місця розташування земельної ділянки.
Тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача в частині порушення порядку розгляду заяви позивачки від 27.10.2009р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель.
Щодо вимог позивача про визнання незаконною бездіяльності відповідача в частині не спрямування у встановлений законом строк заяви на адресу територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду та зобов»язання відповідача в тижневий строк після винесення рішення по справі, спрямувати заяву позивачки від 27.10.2009р. про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель на адресу органів, що надають згоду при вирішенні питання пов»язаного з вилученням (викупом) земельної ділянки та зобов»язати відповідача після одержання відповідей від вказаних органів належним чином розглянути заяву позивачки від 27.10.2009р., то вони як вважає судова колегія не ґрунтуються на законі з огляду на таке.
Стаття 151 Земельного кодексу України регулює порядок погодження питань, пов»язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин. В даному випадку висновок суду першої інстанції про те, що порядок визначений ст.151 ЗК України не розповсюджується на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем є правильним, з огляду на як те, що позивачка зверталася із заявою про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, а не з заявою про вилучення (викуп) земельної ділянки. Крім того, стаття 151 ЗК України в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин стосується юридичних осіб, а не фізичних осіб та не може розповсюджуватися на правовідносини між сторонами в даній справі.
Доводи апелянта з цього приводу колегія суддів вважає необґрунтованими.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.8 ст. 118 ЗК України в редакції законів України №509-У1 від 16.09.2008р. № 1702-У1 від 05.11.2009р.).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок згідно приписів Закону України «Про землеустрій».
Згідно ст. 20 Закону України «Про землеустрій»землеустрій проводиться в обов»язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; організації нових і впорядкування існуючих об»єктів землеустрою.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов»язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власника землі. Землекористувачами.
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою
Стосовно відшкодування судових витрат на правову договору, то колегія суддів зазначає, що згідно вимог частини 1 ст. 90 КАС України витрати, пов»язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Положення цієї статті спрямовані на забезпечення особі права на правову допомогу в адміністративному судочинстві.
Частина перша вказаної статті свідчить про те, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця в галузі права, які її надають на підставі договору.
За приписами ч. 5 ст. 58 КАС України повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об»єднанням або договором про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою та ВП «Правовий захист підприємств та громадян»ДП «Донбаснефтепродукт»було укладено договір від 28.12.2009р. на надання юридичних послуг, згідно п. 1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов»язання здійснювати консультаційні та юридичні послуги у обсязі та на умовах, передбачених цим договором, за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лутугінської районної держадімінстрації про визнання без дій незаконними та спонукання вчинити дії. До договору надана квитанція прибуткового касового ордеру №63 про сплату ОСОБА_3 500 грн. а підставі вказаного договору. В суді першої інстанції інтереси позивачки представляла за довіреністю ОСОБА_4 (а.с.7).
Доказів того, що вказана особа є адвокатом або фахівцем в галузі права, а також того, що вказаний представник має відношення до сторони за договором на здійснення юридичних послуг в матеріалах справи немає. Крім того, суду не надано позивачем калькуляції витрат та вартості послуг за договором про надання юридичних послуг.
На підставі наведеного, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат з оплати юридичних послуг у сумі 500 грн.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі № 2а-101/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі № 2а-101/10/1270 -залишити без змін.
Ухвала проголошена у судовому засіданні 25 червня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.О.Шишов
В.Г. Яманко