Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
25 червня 2010 року справа №2а-3811/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів: Яманко В.Г.
Шишов О.О.
при секретарі судового засідання Турко І.Б.
за участю представників від:
позивача: не з'явився, повідомлений належним чином
відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд”
засіданні апеляційну скаргу
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 28 квітня 2010 року
по адміністративній справі № 2а-3811/10/0570
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд”
до Управління пенсійного фонду України у
Ворошиловському районі м. Донецька
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.06.2009 р. №602/02-51/30556313
Відкрите акціонерне товариство “Укрвуглебуд” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17 червня 2009 року №602/02-51/30556313 (арк. спр. 4-6).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 65-67).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що порушення позивачем у вигляді несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було вчинено у період з 20 листопада 2008 року по 23 березня 2009року, тобто під час дії п.2 ч.9 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у редакції, якою передбачалося накладення штрафу у розмірі 20% несплачених сум -у разі ії сплати у строк до 90 календарних днів включно. Отже, Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька правомірно застосовано до позивача розмір штрафу 20% від несплачених сум страхових внесків оспорюваним рішенням №602/02-51/30556313 від 17 червня 2009 року.
Відкрите акціонерне товариство “Укрвуглебуд” подало апеляційну скаргу (а.с.71-73), в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-3811/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд” (арк. спр. 71-73).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на момент прийняття рішення п. 2 ч.9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 11 червня 2009 року діяв у наступній редакції: ”за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду застосовується штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум”. Дані зміни були внесені Законом України № 1074-VI від 05 березня 2009 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України і посиленню відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”.
Судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами по справі, що 17 червня 2009 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято рішення № 602/02-51/30556313 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до ВАТ “Укрвуглебуд” застосовано штраф у розмірі 151014,56 грн. (20%) та нарахована пеня у розмірі 50215,25 грн. ( 0,1 % на суми недоїмки і фінансових санкцій) за період з 20 листопада 2008 року по 23 березня 2009 року.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням, вважаючи, що у даному випадку повинен був бути застосований розмір штрафу -10% від сум несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а не 20%. При цьому, позивач не оспорює факт вчинення ним порушення порядку та своєчасності сплати страхових внесків.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі -Закон №1058) та Законом України № 1074-VI від 05 березня 2009 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування” (надалі -Закон №1074).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дійсно, згідно частини 9 статті 106 Закону № 1058 (з урахуванням змін, внесених Законом №1074), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Попередня редакція цієї норми Закону передбачала, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Доводи апелянта відносно того, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення, мав керуватися п. 2 ч. 9 ст. 106 Законом № 1058 у редакції від 11 червня 2009 року, якою передбачено розмір штрафних санкцій у вигляді 10% від суми неперерахованих або несвоєчасно перерахованих страхових внесків, а не 20%, як це передбачалося попередньою редакцією п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з розділом II Закону № 1074 він набирає сили з дня його опублікування, тобто з 11 червня 2009 року («Голос України», 2009, 06, 11.06.2009 № 106).
У відповідності до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Законі № 1074, а також у Законі № 1058 відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі положенням у частині накладення штрафу за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків.
Як вбачається з оспорюваного рішення, штрафні санкції і пеня нараховані позивачу за період несплати внесків з 20 листопада 2008 року по 23 березня 2009 року.
Скаржник у апеляційній скарзі не оспорював, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з 20 листопада 2008 року по 23 березня 2009 року підприємством сплачувались несвоєчасно та не у повному обсязі. Також вказаний факт підтверджується карткою особового рахунку страхувальника по страхових внесках 1-5%, 32%, 4%, 42% (арк. спр. 50-59) та платіжними дорученнями (арк. спр.38-48).
З матеріалів справи вбачається, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №602/02-51/30556313 прийнято відповідачем 17 червня 2009 року (арк. спр.7), тобто в період дій Закону України від 05 березня 2009 року №1074-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», який набрав чинності 11 червня 2009 року - з дати опублікування у Голосі України № 106.
Отже, колегія суддів зазначає, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України, закріпивши ч.1 ст.58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи іншій нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Суб»єктами цивільно-правових відносин є не лише фізичні особи, а й юридичні особи, тобто організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов»зки, бути позивача і відповідачами в суді.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державного органу.
Зазначені принципи викладені також у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99. У вказаному рішенні також зазначено, що цей конституційний принцип може поширюватися також і на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Але, Закон України від 05 березня 2009 року №1074-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування»не містить ніякої вказівки щодо надання зворотної дії в часі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності застосування Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до позивача штраф у розмірі 20% від несплачених сум страхових внесків за оспорюваним рішенням № 602/02-51/30556313 від 17 червня 2009 року.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, постанова суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-3811/10/0570 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-3811/10/0570 -скасувати.
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд” до Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17 червня 2009 року №602/02-51/30556313 -задовольнити.
Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування)страхувальниками страхових внесків, утому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 червня 2009 року №602/02-51/30556313.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрвуглебуд” судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 25 червня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена та підписана колегією суддів 29 червня 2010 року.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді В.Г. Яманко
О.О. Шишов