Головуючий у 1 інстанції - Кобаль М.І.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
24 червня 2010 року справа №2а-3355/09/0554
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Нікуліна О.А.
при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області Ткаченко М.В на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року у адміністративній справі №2а-3355/09/0554 за позовом ОСОБА_4 до Начальника управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Ткаченко М.В. про визнання неправомірним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з позивом до Начальника управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Ткаченко М.В. про визнання неправомірним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року позов задоволено.
Постанову начальника управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Ткаченко М.В. №81 від 18 серпня 2009 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасовано.
З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно вимогам п. 1 ст. 14 Закону, страхувальниками є - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Абзацом 1 частини 6 статті 20 Закону передбачено, що Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно частини 12 статті 20 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Абзацом 2 частини 12 статті 20 Закону передбачено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Як видно з матеріалів справи, адміністративне стягнення накладено на позивача у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. на підставі частини 3 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами до статті 165 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 03.03.2009 №1074-VI), а саме: за порушення строків сплати страхових внесків (платник не перерахував суму страхового внеску, зазначену в наданій декларації до 28 числа наступного місяця), що - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян .
Судами першої , апеляційної інстанції встановлено, що внески за травень 2009 року нараховані у сумі 172162,35 гривень.
При граничному строку сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до 30.06.2009 року, сума страхових внесків частково перерахована - 26.06.2009 року в сумі -163058,00 гривень, остаточно -03.07.2009 року в сумі - 9104,35 гривень
Натомість, колегія суддів вважає, що вина позивача в несвоєчасній сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відсутня, оскільки кошти, які надходять з головного підприємства витрачаються відповідно цільового призначення, відтак, в діях керівника відокремленого підрозділу ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 10 листопада 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг не спростовують висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення , відсутні.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу начальника управління пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області Ткаченко М.В - залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2009 року у адміністративній справі №2а-3355/09/0554 за позовом ОСОБА_4 до Начальника управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Ткаченко М.В. про визнання неправомірним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.