Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
22 червня 2010 року справа №2а-26148/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Ястребової Л.В
Суддів: Ляшенка Д.В
Юрко І.В.
при секретарі Дровниковій К.В.
за участю:
представник позивача не з»явився
представника відповідача не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року по справі №2-а-26148/09/1270 за позовом Приватного підприємства «ВКФ «Ліар-Лост» до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року позовні вимоги Приватного підприємства «ВКФ «Ліар-Лост» до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м.Свердловську Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з»явилися, про день слухання справи було повідомлено належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приватне підприємство «ВКФ «Ліар-Лост» - має статус юридичної особи та зареєстроване Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код юридичної особи 34767929, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 05.01.2007 року за № 13911020000000945, місцезнаходження: Луганська область, м.Свердловськ, пров.Лутугіна, буд.3-а (арк. справи 6).
19.03.2007 року Приватне підприємство «ВКФ «Ліар-Лост» було зареєстроване платником податку на додану вартість, про що ДПІ у м.Свердловську Луганської області видане свідоцтво № 100029028.
В акті № 10 від 20.07.2009 року підставами для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зазначено, що ПП «ВКФ «Ліар-Лост» виписано податкові накладні та не задекларовано податкові зобов'язання в розмірі, що перевищує 300 тис. грн., на підставі до абз. «в» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з березня 2007 року до червня 2009 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок .
За вказаних підстав комісією Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області вирішено анулювати реєстрацію ПП «ВКФ «Ліар-Лост» як платника податку на додану вартість, що є помилковим.
Пунктом 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а"-"б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в"-"г" цього пункту.
Порядок, умови та строки реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01 березня 2000 року. Підпунктом 25.2.1 цього Положення визначено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б"-"ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема:
- свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом «Про податок на додану вартість» (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- свідоцтва або корінця свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);
- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).
Підпункт 25.2.2 Положення визначає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону
Колегія суддів не приймає до уваги тлумачення відповідачем підпункту «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість «з будь-яких інших причин», оскільки дане положення лише надає право податковим органам проводити анулювання реєстрації платника ПДВ на підставах, визначених в п.9.8 ст.9 Закону. Таким чином, можна зробити висновок, що компетенція відповідача щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на підставі п.п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» поширюється лише в тих випадках, які визначені в цьому підпункті та виключно на підставі підтверджуючих документів, визначених п.25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Відповідно до пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 166, до розділу "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону «Про податок на додану вартість» окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дає визначення такого поняття як «конфлікт інтересів», яке трактується наступним чином: у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року по справі №2-а-26148/09/1270 за позовом Приватного підприємства «ВКФ «Ліар-Лост» до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 25 червня 2010 року.
Колегія суддів