27 січня 2022 р.Справа № 520/11435/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 27.08.21 року по справі № 520/11435/21
за позовом ОСОБА_1
до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) третя особа Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування"
про скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування", в якій просила суд першої інстанції:
- скасувати постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №60914917;
- визнати бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо невиконання рішення у виконавчому провадженні ВП №60914917 незаконною та зобов'язати вчинити дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження".
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що постанова Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №60914917 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідачем зупинення виконавчого провадження було здійснено на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та у зв'язку із включенням третьої особи за наказом Фонду державного майна України до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, які підлягають приватизації. Однак, на цей час судовий наказ №646/7126/19, виданий 03.12.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення заробітної плати на користь позивача залишений не виконаним. При цьому, процес приватизації Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» розпочався багато років, тому і з того часу не завершений, тривалість його невідома, тому зупинення вчинення виконавчих дій призводить до порушення норм законодавства щодо строків виплати заробітної плати, та невиконання судового рішення про стягнення заробітної плати на користь позивача. Вказує, що зазначені вище обставини зумовили звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) , третя особа на стороні відповідача: Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" про скасування постанови та визнання бездіяльності протиправною - відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 року у справі №520/11435/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що зазначене рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Посилається, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60914917 є протиправною та підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача незаконною. Зазначає, що за Законом №2269-VIII, як до речі і Законом України «Про виконавче провадження», не встановлюється заборона (мораторій) на звернення стягнення на підставі виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню на майно боржника у разі його включення до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Отже, приватизація державного підприємства не унеможливлює подальшому примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі. Зазначає, що у даному випадку виконавець відкрив виконавче провадження, у його межах постановами наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, його грошові кошти, тобто вжив необхідних заходів для забезпечення в майбутньому реального виконання рішення, проте, до даних правовідносин відповідач не застосував норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Посилається, що зупинення вчинення виконавчих дій порушує право позивача на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати за рахунок реалізації майна боржника. Зазначає, що на цей час судовий наказ №646/7126/19, виданий 03.12.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення заробітної плати на користь позивача залишений не виконаним. При цьому, процес приватизації Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» (третьої особи) розпочався багато років тому, і з того часу не завершений, тривалість його невідома, тому зупинення вчинення виконавчих дій призводить до порушення норм законодавства щодо строків виплати заробітної плати, та невиконання судового рішення про стягнення заробітної плати на користь позивача. Вважає, що оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №60914917 є протиправною, та підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача незаконною. Вважає, що судом при винесенні рішення були грубо порушені норми Закону України «Про виконавче провадження», Конституції України, ст.ст.2, 244 КАС України та не було належним чином надано оцінку наявним в матеріалах доказам та зроблені хибні висновки при винесенні рішення.
Приписами ст. 287 КАС України визначаються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
За правилами ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Учасники справи повідомлялись на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває на виконанні зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування».
15.12.2019 року позивачкою було подано до відповідача заяву про прийняття до примусового виконання судового наказу від 17.10.2019 року по справі №646/7126/19 про стягнення заборгованості із заробітної плати на її користь.
Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21.12.2019 року відкрито виконавче провадження №60914917 з виконання судового наказу №646/7126/19, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова 03.12.2019 року.
Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.12.2019 року приєднано виконавче провадження №60914917 до зведеного виконавчого провадження №55046649, яке веде Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Стягувачем у виконавчому провадженні в тому числі є й ОСОБА_1 , на користь якої стягується заборгованість по заробітній платі на підставі судового наказу №646/7126/19, виданого 03.12.2019 року Червонозаводським районним судом м. Харкова в рамках виконавчого провадження ВП №60914917.
17 червня 2021 року представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, після чого йому стало відомо, що листом Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» було повідомлено Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про те, що у боржника відсутні грошові кошти для погашення заборгованості за заробітною платою та запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яке не використовується у власній виробничій діяльності.
Позивачкою у позовній заяві вказано, що 13.04.2021 року відповідачем було складено постанову про опис й арешт майна Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування».
23.07.2020 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60914917. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що остання винесена на підставі п.12 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 року №1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році» до переліку включений майновий комплекс Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування".
Позивачка, вважаючи постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60914917 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача незаконною, звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закону №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Згідно із ч.1 ст.2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно ч.1 ст.13 Закону №1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ - виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Червонозаводського районного суду від 17.10.2019 року по справі №646/7126/19 було стягнуто з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 14 041 (чотирнадцять тисяч сорок одна) грн. 99 коп. (а.с. 32).
Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 21.12.2019 року ВП №60914917 було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №646/7126/19, виданого 03.12.2019 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ДП "ХЗТЦ" заборгованості із заробітної плати на користь ОСОБА_1 у розмірі 14 041, 99 грн.
Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23.12.2019 року було приєднано виконавче провадження №60914917 з виконання судового наказу №646/7126/19, виданого 03.12.2019 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ДП "ХЗТЦ" заборгованості із заробітної плати на користь ОСОБА_1 у розмірі 14 041, 99 грн. до зведеного виконавчого провадження №55046649, яке веде Міжрайонний ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (Автоматизована система виконавчого провадження) вбачається, що виконавче провадження №60914917 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №55046649, яке включає виконавчі провадження, щодо примусового виконання судових рішень різних форм судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що Наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році" до переліку включений майновий комплекс Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування".
Згідно з п.12 ч.1 ст. 34 Закону №1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Відповідно до ч.2 ст. 34 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Так, оскаржуваною у даній справі постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 23.07.2020 року було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу №646/7126/19, виданого 03.12.2019 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ДП "ХЗТЦ" заборгованості із заробітної плати на користь ОСОБА_1 у розмірі 14041, 99 грн. до закінчення строку дії обставин. Зазначено в постанові, що Наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році" до переліку включений майновий комплекс Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування". Правовою підставою для зупинення вчинення виконавчих дій була норма п.12 ч.1 ст. 34 Закону №1404-VІІІ (а.с.37).
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали даної справи не містять доказів скасування Наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році" (до переліку якого включений майновий комплекс Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування").
Суд апеляційної інстанції враховує, що законодавцем в основу норми, визначеної у п.12 ч.1 ст.34 Закону №1404-VІІІ, покладено принцип обов'язковості зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, будь-яких виключень правова конструкція зазначеного пункту не передбачає.
Наведений вище висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021р. у справі №908/4782/15, від 05.07.2021р. у справі №910/2644/20, від 14.04.2021р. у справі №923/566/20, від 10.11.2020р. у справі №910/5812/19 та від 20.10.2020р. у справі №910/7300/19.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що норма п.12 ч.1 ст.34 Закону №1404-VІІІ в установленому чинним законодавством порядку неконституційною не визнавалася.
В даному випадку, з урахуванням приписів п.12 ч.1 ст.34, ст.35 Закону №1404-VІІІ, у спірних правовідносинах продовження (поновлення) вчинення виконавчих дій можливе після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості оскаржуваної позивачем постанови державного виконавця (постанови головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 23.07.2020 року ВП №60914917), а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання останньої протиправною та її скасування.
Окрім того, з урахуванням наведених вище висновків щодо правомірності оскаржуваної постанови відповідача, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності обставин протиправності зупинення вчинення виконавчих дій та підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання бездіяльності Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо невиконання рішення у виконавчому провадженні ВП №60914917 незаконною та зобов'язати вчинити дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що приватизація державного підприємства не унеможливлює подальшому примусове виконання рішень щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а зупиненням вчинення виконавчих дій це стягнення лише відтерміновується у часі, вказуючи, що відповідачем до даних правовідносин не було застосовано норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI, посилаючись на те, що зупинення вчинення виконавчих дій призводить до порушення норм законодавства щодо строків виплати заробітної плати, та невиконання судового рішення про стягнення заробітної плати на користь позивача, то колегія суддів зазначає, що приписами ст.ст. 34, 35 Закону №1404-VІІІ чітко передбачено підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, строки зупинення вчинення виконавчих дій та підстави для продовження примусового виконання рішення, і у ході апеляційного перегляду даної справи не встановлено обставин протиправності бездіяльності відповідача та протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, і у зв'язку з цим наявності підстав для продовження примусового виконання рішення. Відповідно вказані доводи апеляційної скарги не впливають на вирішення даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №60914917 є протиправною, та підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача є незаконною, колегія суддів відхиляє, як такі, що суперечать викладеним вище висновкам суду у даній справі.
Щодо посилання в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при винесенні рішення були грубо порушені норми Закону України «Про виконавче провадження», Конституції України, ст.ст.2, 244 КАС України та не було належним чином надано оцінку наявним в матеріалах доказам та зроблені хибні висновки при винесенні рішення, то колегія суддів вважає зазначені посилання необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи, з урахуванням вищенаведених висновків суду.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність бездіяльності та рішення, що є предметом оскарження у даній справі.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 по справі № 520/11435/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов З.Г. Подобайло