18 січня 2022 р. Справа № 440/7278/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021, суддя Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.08.21 по справі № 440/7278/21
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру в Полтавській області Головного сервісного центру МВС в Полтавській області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру в Полтавській області Головного сервісного центру МВС в Полтавській області, а саме недопущення ОСОБА_1 до здачі теоретичного та практичного іспитів з метою отримання посвідчення водія;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр в Полтавській області Головного сервісного центру МВС в Полтавській області допустити ОСОБА_1 до здачі теоретичного та практичного іспитів з метою отримання посвідчення водія.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у допуску до складання теоретичного та практичного іспиту з метою отримання посвідчення водія, оскільки стаття 317-1 КУпАП доповнена згідно із Законом №1231-IX від 16 лютого 2021 року та вступила в силу 17 березня 2021 року, згідно з якою особа вважається позбавлена права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Тому позивач вважає, що припис даної статті не може застосовуватись до нього, оскільки постанова Полтавського апеляційного суду, якою залишено без змін постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 17 червня 2020 року, винесена 12 березня 2021 року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.01.2022 позивач, ОСОБА_1 , представник позивача, ОСОБА_2 , та представник відповідача, Даниленко А.Ф., підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 червня 2020 року у справі № 553/621/20 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 частини 1 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за статтею 130 частини 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с. 34).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2021 року у справі № 553/621/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 17 червня 2020 року щодо нього - без змін (а.с. 35-36).
02 червня 2021 року позивач звернувся з заявою від 27 травня 2021 року до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області про допуск до здачі іспитів ПДР (а.с. 33).
Листом від 12 червня 2021 року № 31/16-14-119 Територіальний сервісний центр МВС № 5341 повідомив позивача, що 09 квітня 2021 року з Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшло посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_1 , постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 17 червня 2020 року з відміткою про набрання законної сили 12 березня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2021 року щодо тимчасового позбавлення права керування строком на 1 рік громадянина ОСОБА_1 . Також зазначено, що згідно абзацу третього статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону №2262-VIII від 21 грудня 2017 року) постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті, отже звертатися для здачі іспитів після позбавлення права керування транспортними засобами необхідно з 13 березня 2022 року (а.с. 5-6).
Позивач вважаючи, що РСЦ в Полтавській області Головного сервісного центру МВС не правомірно відмовив у допуску до складання теоретичного і практичного іспиту, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у допуску до здачі іспитів водіїв та отримання посвідчення водія, на підставі звернення позивача.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, частиною дев'ятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина десята статті 15 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП, в редакції на момент ухвалення постанови суду про позбавлення позивача права керування транспортними засобами) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (статті 23 КУпАП).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, зокрема, позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (статті 298 КУпАП).
Відповідно до частини третьої статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 розділу XII Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС № 515 від 07 грудня 2009 року, для повернення посвідчення водія після закінчення строку позбавлення права на керування транспортними засобами особа подає до ТСЦ МВС, в якому зберігається посвідчення водія, документи, визначені підпунктами 1 - 3 пункту 9 розділу I цієї Інструкції.
Колегією суддів встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 червня 2020 року у справі № 553/621/20 ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с. 34).
Вказана постанова набрала законної сили 12 березня 2021 року.
З заявою про допуск до здачі іспитів ПДР позивач звернувся 02 червня 2021 (а.с. 33).
Оскільки стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік набрало законної сили 12.03.2021 року і закінчує свою дію 12.03.2022 року, то колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у допуску до здачі іспитів водіїв та отримання посвідчення водія, на підставі звернення позивача зробленого в травні 2021 року.
Колегія суддів погоджується з доводами про те, що приписи статті 317-1 КУпАП не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки дану статтю доповнено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-IX від 16 лютого 2021 року, однак, на момент винесення протоколу про адміністративне порушення від 30 березня 2020 року застосовувались норми статті 291 КУпАП, згідно з якою постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Позивач сам посилається на те, що тимчасовий талон був дійсний до 30.06.2020, але із наведених вище норм діючого законодавства він мав право отримати своє дійсне посвідчення на право керування до вступу постанови в законну силу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до частин першої, третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши подані сторонами по справі докази, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги позивача, які є ідентичними доводам в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року по справі №440/7278/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 по справі № 440/7278/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 28.01.22.