26 січня 2022 р.Справа № 520/18718/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.10.21 року по справі №520/18718/21
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"
про визнання протиправою та скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Фінанс", в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №61702283, винесену 02.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №61702283, винесену 02.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича.
19.10.2021 представником позивача подано до суду першої інстанції заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою у зв'язку із розглядом Харківським окружним адміністративним судом справи № 520/18718/21 в розмірі 3000 грн. До заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію додаткової угоди від 18.10.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію довідки/рахунку від 18.10.2021, докази надсилання заяви іншим учасникам справи.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою у зв'язку із розглядом Харківським окружним адміністративним судом справи № 520/18718/21 в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
26.10.2021, через засоби поштового зв'язку, відповідачем надіслано до суду першої інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, які надійшли до суду 01.11.2021.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою у зв'язку із розглядом Другим апеляційним судом справи № 520/18718/21 в розмірі 3000 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
В адміністративному позову представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу та вказав, що розмір витрат та докази сплати будуть надані суду додатково.
Згідно з ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На момент ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення, відповідачем не надано суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як свідчать матеріали справи, професійна правнича допомога у даній справі під час розгляду справи в суді першої інстанції надавалася позивачу адвокатом Хомічем А.А.
Адвокатом для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду подано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію додаткової угоди від 18.10.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію довідки/рахунку від 18.10.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.
Дослідивши зміст поданих представником позивача документів, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.
Стосовно клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою у зв'язку із розглядом Другим апеляційним судом справи № 520/18718/21 в розмірі 3000 грн., колегія суддів зазначає наступне.
З метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію додаткової угоди від 23.12.2021 № 2 до договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 № 121, копію довідки/рахунку від 23.12.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.
Зі змісту довідки/рахунку від 23.12.2021 встановлено, що витрати на правничу допомогу надану адвокатом під час апеляційного перегляду справи у розмірі 3000,00 грн. складаються з: представництва інтересів клієнта в судових засіданнях в Другому апеляційному адміністративному суді та складанні та поданні до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат віднесено до повноважень суду за результатами розгляду справи та є дискреційними повноваженнями.
Також колегія суддів наголошує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Надаючи оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, змістом виконаних та наданих адвокатом послуг, а також обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 2000,00 грн., оскільки вказаний розмір є доведеним, обґрунтованим та співмірним.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 по справі № 520/18718/21 залишити без змін.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою у зв'язку із розглядом Другим апеляційним судом справи № 520/18718/21 в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило
Повний текст постанови складено 26.01.2022 року