25 січня 2022 р.Справа № 520/17373/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Суддя-доповідач Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши клопотання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року по справі № 520/17373/21
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство подало апеляційну скаргу. Відповідачем також заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про не можливість сплати судового збору через збитковість тарифу, комунальне підприємство знаходиться в край важкому майновому становищі. Заборгованість перед підприємством з міжтарифної різниці становить 27317888 грн.
Для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували відсутність коштів для сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг відповідачу щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський Я.М. Макаренко