24 січня 2022 р. Справа № 520/1901/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 520/1901/21
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року задоволено адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням дати отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 про повернення апеляційної скарги разом з доказами поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 2016,00 грн.
28.12.2021 до Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
11.01.2022 Другим апеляційним адміністративним судом повторно направлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року по справі № 520/1901/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом п'яти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Роз'яснено відповідачу, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням дати отримання копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 про повернення апеляційної скарги разом з доказами поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 2016,00 грн.
Роз'яснено відповідачу, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснено апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
17.01.2022 до Другого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про поновлення строків на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що вперше оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, однак у зв'язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021, яка була отримана ГУ ДПС 03.08.2021. Наполягає, що у ситуації, яка виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко шляхом вжиття заходів щодо отримання коштів на сплату судового збору (направлено листи на адресу Державної податкової служби України від 01.03.2021, від 07.05.2021 та від 13.08.2021 щодо збільшення ГУ ДПС бюджетних призначень, направлених на сплату судового збору). На підтвердження обставин щодо відсутності у відповідача коштів для сплати судового збору на час подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021, апелянтом надано довідку від 12.05.2021, та відразу 16.09.2021 після надходження коштів на рахунки ГУ ДПС судовий збір було сплачено.
Відповідач зазначає, що праву особи на повторне звернення з апеляційною скаргою кореспондує право суду прийняти таке виконання, за умови усунення недоліків попередньо поданої скарги та дотримання встановленої судом процедури, крім того, КАС України не визначає додаткового строку протягом якого особа може реалізувати таке право, у разі пропуску первинного.
Також в поданій заяві скаржником зазначено, що на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 17.12.2021, відповідачем складено доповідну записку про доплату судового збору, однак, процес сплати судового збору займає доволі значний проміжок часу, а тому відповідач в заяві від 17.01.2022 просив суд надати строк для здійснення доплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.
Враховуючи викладене, з метою встановлення соціальної справедливості при оподаткуванні позивача, керуючись виключно інтересами держави, положеннями ст. 8, ст. 67 та ст. 129 Конституції України, ст. ст. 44, 47, 121, 293, 295-296 КАС України, у зв'язку з усуненням обставин, що фактично перешкоджали реалізації права на оскарження судового рішення у справі, відповідач просив суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причину пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку поданій заяві, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України).
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 30.03.2021 в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 29.04.2021.
Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 520/1901/21 - 29.04.2021, тобто, з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021 залишено без руху, 29.06.2021 - повторно залишено без руху та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, згідно з платіжним дорученням № 4971 від 16.09.2021 було сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 25224,00 грн, після чого 28.09.2021 повторно подано апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В поданій заяві від 17.01.2022 апелянт зазначає, що копію ухвали від 23.07.2021 про повернення апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано 03.08.2021.
Разом з тим, відповідач, не виконуючи вимоги ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 та від 11.01.2022, якими було роз'яснено, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом направлення до суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку в період з дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, по дату повторної подачі апеляційної скарги, в черговий раз не наводить підстав в обґрунтування неможливості своєчасного повторного подання апеляційної скарги відразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (03.08.2021), а лише повторює зміст обставин, які раніше не визнавалися судом апеляційної інстанції як поважні, що позбавляє суд можливості встановити саме поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано майже через 2 місяці після отримання копії вказаної ухвали і без сплати в повному обсязі судового збору (не доплачено 2016 грн).
В поданій до суду уточненій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначено додаткового строку, протягом якого особа може реалізувати право повторного подання апеляційної скарги.
Так, дійсно, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність таких положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї скарги.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем отримано копію ухвали від 23.07.2021 про повернення апеляційної скарги поданої вперше 03.08.2021, а вдруге апеляційну скаргу було подано 28.09.2021 тобто через 56 днів, при цьому причини первинного залишення апеляційної скарги без руху та подальшого повернення її (несплата судового збору за подачу апеляційної скарги) так і залишилося не усунуто в повному обсязі, відсутні підстави вважати, що апелянт діяв у розумні строки.
З приводу посилань відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження на вжиття ним заходів щодо отримання коштів на сплату судового збору та з приводу заявленого клопотання про надання додаткового строку для здійснення доплати судового збору, суд зазначає таке.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При зверненні до суду апеляційної інстанції з уточненою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та про надання строку для здійснення доплати судового збору надано копії довідок від 24.11.2021 та від 12.05.2021, в яких зазначено, що залишок коштів на рахунку Головного управління ДПС у Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" становить 215,52 грн та 0,00 грн відповідно та копію повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 18.11.2021, щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів з рахунку ГУ ДПС у Харківській області.
Разом з цим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об'єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі заяви (17.01.2022).
Враховуючи дату подання апеляції (28.09.2021) та дату ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (17.12.2021), повторне залишення без руху (11.01.2022) заявником не надано жодних доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору по даній справі на виконання ухвали суду.
Так само, не надано жодних доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів на сплату судового збору або наявності інших об'єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату отримання копії ухвали від 23.07.2021 про повернення апеляційної скарги (03.08.2021).
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в уточненій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 17.01.2022 поважними, тому, заява не може бути задоволена з підстав, які в ній викладені.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
За приписами частин 4-7 ст. 18 КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 5 ст. 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.
Пунктом 42 ч. 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (п.39 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Так, як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 11.01.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 11.01.2022 о 13:53 год, що з огляду на вищезазначені положення є датою вручення вказаної ухвали.
Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 17.01.2022 (з урахуванням вихідних днів).
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 520/1901/21, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в уточненій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 17.01.2022 поважними не визнано, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі № 520/1901/21 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій