Справа №636/3648/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1251/22 Доповідач: ОСОБА_2
03 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Печенізького районного суду Харківської області від 25 січня 2022 року про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 ,
Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 25 січня 2022 року клопотання прокурора задоволено, змінено відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, а саме до 25.03.2022 р. включно. На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн.
Захисник обвинуваченого, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, змінити запобіжний захід на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати місце мешкання з 22.00 до 07.00 години ранку.
Вказує, що обвинувачений має на утриманні доньку та сестру 1959 року народження, судимості не має, ризики вказані прокурором не підтверджені доказами. Кримінальне провадження розглядається з 2018 року, за цей час обвинувачений не вчинив жодних дій, передбачених ст. 177 КПК України. З 01.02.2022 обвинувачений має намір офіційно працевлаштуватися. У зв'язку із викладеним захисник вважає, що можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням в житло. Злочин віднесено до категорії тяжких.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З наданих суду матеріалів встановлено, що ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 23.12.2021р. було задоволено клопотання прокурора та до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною на 60 днів залишати місце проживання в с. Леб'яже Чугуївського району без дозволу слідчого, прокурора, суду з покладенням обов'язків: прибувати до Печенізького районного суду Харківської області за кожною вимогою; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Підставою для зміни запобіжного заходу було те, що обвинувачений, будучи належним чином повідомлений про призначене на 11.01.2022 року судове засідання, до суду не прибув, причин неявки не повідомив. Як зазначено в оскаржуваній захисником ухвалі обвинувачений під розписку був повідомлений про необхідність прибуття до суду 11.01.2022 року, у призначений час до суду не прибув, у зв'язку із чим ухвалою суду прийнято рішення про здійснення приводу обвинуваченого до суду на 25.01.2022 року. В судове засідання 25.01.2022 року був доставлений приводом.
Згідно ухвали суду від 23.12.2021 року до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинувачений відповідно до розписки отримав копію цього судового рішення, розписався про необхідність явки в судове засідання на 11.02.2022 року. Однак покладених на нього обов'язків не дотримався, у зв'язку із чим застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обгрунтованим. Ризики, встановлені стороною обвинувачення та судом об'єктивно вбачаються з поведінки обвинуваченого, який без поважних на те причин ігнорував покладені на нього процесуальні обов'язки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій. Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 судимості не має, на його утриманні перебувають донька та сестра не спростовують наявності ризиків. Крім того, суду не надано даних про те, що на утриманні обвинуваченого дійсно знаходяться його донька та сестра. Окрім неявки обвинуваченого до суду 11.01.2022 року судом враховано, що він неодноразово не з'являвся на виклики суду та до нього були застосовані приводи. Враховуючи встановлені обставини, тяжкість вчиненого злочину, поведінку обвинуваченого, рішення суду першої інстанції є вмотивованим, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який на даний час не встановлено.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення. Ухвалу Печенізького районного суду Харківської області від 25 січня 2022 року про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді