Рівненський апеляційний суд
Іменем України
04 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 січня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022181010000116 від 15.02.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 січня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 березня 2022 року.
Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 грн. В разі внесення застави покладено на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ризики, наведені в клопотанні, викладені формально та без належного обґрунтування. Вказує, що суд не врахував, що в підозрюваного наявні сталі соціальні зв'язки та є постійне місце проживання. Наголошує на тому, що ОСОБА_7 вину у скоєному визнав та щиро шкодує про скоєне. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що рішення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалене слідчим суддею з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Так, прокурором доведено існування того ризику, що підозрюваний може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, який обумовлений тим, що останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
Під час апеляційного розгляду прокурор наголосив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема; протоколами огляду місця події, показаннями потерпілої ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення особи до впізнання із потерпілою ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, при апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_7 притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, за ст.198, ст.296 КК України, вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21.01.2013 року, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.
Також, з урахуванням обставин вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що останній може незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні з метою схилити її до зміни показів або дачі неправдивих показів.
Доводи захисника та підозрюваного в судовому засіданні про те, що ОСОБА_7 не ухилявся від органу досудового розслідування, щиро кається у скоєному, викрадені кошти повернуті потерпілій, враховуються апеляційним судом, однак не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурора з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, які в подальшому були оцінені в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде дієвим і забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, при постановленні ухвали слідчий суддя з врахуванням вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив розмір застави з врахуванням тяжкості інкримінованого злочину та наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, який достатньою мірою гарантував би виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 січня 2022 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3